У Києві проблема сміття одна із найболючіших. Ще трохи — і побутові відходи на вулицях стануть звичними для киян. Поки країни Європи заробляють гроші на переробці непотребу, в українській столиці переповнюються полігони. А втім, незабаром Київ засяє чистотою, а в киян побільшає заробітків. Принаймні у тих, хто долучиться до проекту "Роздільний збір харчових відходів". Міська влада переконана, що реалізація задуму дасть змогу поліпшити екологічну ситуацію у місті й паралельно підтримати агробізнес.
Пілотний проект з утилізації сміття “Роздільний збір харчових відходів у Києві” набирає розмаху. Його куратор Анатолій Бабенко спочатку на собі випробував європейську технологію, потім його підтримали сусіди, а тепер на нову систему збирання сміття переходить увесь будинок № 40 на вулиці Заболотного.
Основа проекту — зацікавити киян не викидати всі відходи разом, а ще вдома сортувати в різні пакети, особливо залишки харчів, і виносити в спеціально обладнані контейнери для подальшого перероблення. Їх планують розмістити за німецькою та японською технологіями. Також передбачено використання спеціальних відер у квартирах, де непотріб пересипається відповідним порошком і ферментується. Після цього відходи можна використовувати як добрива у себе на дачі або продавати фермерам.
Організаторів проекту і його учасників уже підтримали дві закордонні фірми, Schaefer та Veolia, які займаються такою діяльністю. Наразі ЖЕК № 108 співпрацює з сміттєпереробним заводом “ГрінКо”.
“Плануємо розширити проект до 6-7 будинків. Це небагато, однак що швидше кияни зрозуміють, як важливо розділяти сміття, то швидше ми заживемо в чистому місті”,— каже пан Бабенко. Він пояснює, що головною проблемою залишається відокремлення харчових відходів. Наприклад, якщо пластикова пляшка в контейнері забруднена банановою шкіркою, її уже неможливо переробити.
Заступник начальника Головного управління комунального господарства Максим Барінов вважає, що на повне впровадження проекту в усіх київських будинках та забезпечення мешканців відповідним інвентарем потрібно 10—12 років.
“Київська міськдержадміністрація цілком підтримує проект Анатолія Бабенка. До нього уже долучилися Головне управління екології та охорони природних ресурсів, Голосіївська РДА, Управління житлового господарства КМДА. До кінця року ми плануємо з міського бюджету виділити кошти на підтримку проекту”,— сказав пан Барінов.
Водночас окреме збирання та утилізація харчових відходів дадуть змогу зменшити витрати на вивезення їх, що останнім часом значно зросли. Тільки за минулий місяць житловий масив на вулиці Академіка Заболотного заплатив за транспортування сміття 82180,56 тис. грн. Пан Бабенко стверджує: якщо перейти на нову систему, то на харчовому непотребі кияни ще й зможуть заробити, продаючи його фермерам.
