Для реформування будівельної галузі й додаткового імпульсу розвитку економіки потрібно вирішити цілу низку питань щодо відведення землі, наголошують фахівці. Представники Конфедерації будівельників створили робочу групу, яка має протягом місяця розробити та подати на розгляд до Кабінету Міністрів пропозиції змін до законодавства щодо скорочення термінів і спрощення процедур на набуття права на землю.
“Сьогодні ми вносимо ідеї щодо впровадження змін до законодавства і паралельно розпочинаємо діалог із фахівцями Держкомзему, — заявив керівник ради директорів Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе під час засідання круглого стола “Земля і будівництво. Скорочення строків і спрощення процедур набуття права на землю”.
Будівельні компанії, аби розпочати роботу на ділянці, витрачають у середньому 500 днів на узгодження документів. Якщо ж вдасться впровадити законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення процедур і скорочення строків набуття права на землю”, то на вироблення документів буде потрібно 116 днів. Ця норма дасть змогу суттєво полегшити роботу будівельної галузі, що в свою чергу дасть додатковий імпульс для розвитку економіки в цілому.
“Чимало пунктів із переліку дозвільних документів щодо набуття права на землю можна взагалі “викинути”, — наголосила заслужений архітектор України, професор Лариса Скорик, — а у тих, які потрібні, скоротити терміни розгляду. Як, наприклад, нині, аби отримати дозвіл на розробку документації щодо землеустрою, компанії потрібно витратити 90 днів — три місяці! Цілком достатньо для цього буде і десяти днів”.
Інвесторів також стримує те, що нині будинок може належати одному власнику, а земля, на якій він стоїть, іншому. За словами депутата Автономної Республіки Крим Олександри Кужель, така ситуація породжує корупцію і гальмує розвиток України. Фахівці вважають, що вкрай потрібно впровадити єдиний реєстр власників земельних ділянок і споруд, які розміщені на них. А в перспективі впровадити норму, що право власності на споруду невіддільне від права власності на землю, на якій вона стоїть. До слова, такий закон діє у більшості країн Європи, а з пострадянських — у Грузії.
Протиріччя у вітчизняному законодавстві щодо земельного питання гальмують і впровадження проектів, які мають величезне значення. Найкращим прикладом цього може слугувати історія із Подільсько-Воскресенським мостовим переходом і дачниками на Русанівських садах. За словами віце-президента Київської організації Національної спілки архітекторів Георгія Духовичного, місто вже багато років є заручником цієї ситуації. Тож сьогодні потрібно внести такі зміни до законодавства, які б не закладали підґрунтя для земельних конфліктів у майбутньому.
