У гості на програму "Столиця", яка щопонеділка транслюється на ТРК "Київ", завітав голова КМДА Олександр Попов. Він уже не вперше в телевізійній студії обговорює важливі питання життєдіяльності міста. Під час ефіру надходять дзвінки від телеглядачів, ставлять запитання кияни і в мережі Facebook. На кожне звернення є своя відповідь.
Київ — лідер. Та хочеться ще кращого
— Олександре Павловичу, чи задоволені ви тим, як виконується столичний бюджет?
— Я задоволений тим, що Київ став лідером. Точніше, підтвердив свої показники. За перше півріччя маємо перше місце за соціально-економічним розвитком по Україні. А ось зростання виробництва у нас нижче, ніж у середньому по країні. В Києві простежується спад харчової та легкої промисловості, машинобудування. Тому я планую зустрітися з представниками цих галузей, щоб налагодити співпрацю, спрямовану на розвиток столиці.
І хоча в нас уже є перше місце, хочеться чогось більшого. Я дав завдання нашим службам порівнювати себе з Варшавою, Будапештом, Прагою, Москвою, Санкт-Петербургом.
— Чому саме ці міста?
— По-перше, вони наші сусіди. По-друге, готуючи план стратегічного розвитку, ми порівнювали якість життя в цих містах та Києві.
— Якось ви говорили, що на початку року було заплановано одну кількість соціально-економічних проектів, а тепер їхня кількість змінилася. Як це розуміти?
— На початку року в країні була інша фінансова ситуація. І нагадаю, що цьогоріч Україна віддає 89 мільярдів гривень боргів, накопичених попередньо. Коли ухвалювали бюджет, ні в міста, ні в уряду не було можливостей для широкомасштабних проектів. Проте під час реалізації програм економічного розвитку з допомогою уряду ми залучили більше коштів, ніж планували на початку року. Тож тепер маємо змогу фінансувати проекти на загальну суму понад 4 мільярди гривень.
— Чи можна назвати столичний бюджет соціально орієнтованим?
— І так, і ні. Чому "так"? Тому що ми додатково залучили до фінансування різних соціально спрямованих програм понад півмільярда гривень з різних джерел. Це було дуже непросто. Наприклад, лише на надбавки працівникам бюджетної сфери ми додали 350 мільйонів. Це велика сума. Її потрібно було знайти, і ми знайшли. Тому, з одного боку, крок уперед все-таки є, з іншого боку, треба робити ще більше.
Оновлення транспорту
— КМДА реалізовує програму оновлення та модернізації рухомого складу громадського транспорту. Минулої п'ятниці ви відвідали в Кременчуці Крюківський вагонобудівний завод. Розкажіть, чи можна назвати його транспорт українським, але вже європейського стандарту?
— Я поїхав, щоб обговорити всі моменти й побачити наяву, що виробляє сьогодні цей завод. Він завжди був флагманом. Але сьогодні непросто втриматися на ринку і розвивати свій потенціал. Я знімаю капелюха. Наше питання — це модернізація метрополітену. Сучасні вітчизняні технології зменшать собівартість проїзду і стримають зростання цін для пасажирів метро. Безумовно, це й екологічні моменти. Кошти ми залучимо ті, які отримали раніше від реалізації наших програм за Кіотським протоколом. Це один мільярд гривень. Додамо ще 600 мільйонів, і практично половина парку метрополітену протягом півтора року осучасниться.
— Розкажіть про ідею "легкого метро" і нового експресу?
— Переговори з приводу "легкого метро" розпочато приблизно два тижні тому, коли було завершено розроблення генплану з розвитку території Троєщини. Якщо в нас будуть легкі вагони, з'являться технічні можливості зробити так, щоб людина сіла, наприклад, на трамвай, проїхала міською електричкою, а потім потрапила до метрополітену, не виходячи з вагона. Це теорія.
Спеціалісти Крюківського вагонобудівного заводу нині опрацьовують такий варіант і скажуть нам, чи можливо зробити цей вагон, за яку ціну і в які терміни.
Новий експрес — дуже цікавий проект. Я думаю, що вагони можна використати у проекті "Бориспіль — Київ", де в нас буде швидкісна лінія електрички. Проект можна залучити не лише під Євро. Він зробить доступним Бориспіль для тих, хто літає до інших країн.
— Ви раніше згадували про те, що проїзд у Києві повинен коштувати 2 гривні 40 копійок. Можете зорієнтувати киян, коли саме подорожчає проїзд у комунальному транспорті? (Запитання від користувача Facebook Євгенія Руденка)
— Ціна у 2 гривні 40 копійок сьогодні вже об'єктивно існує, адже зросла вартість пального, збільшилась заробітна плата. І вже давно така ціна була б, якби ми не вирішували питання додаткової дотації наших комунальних підприємств. Нинішнього року спрямуємо загалом понад 300 мільйонів гривень, це дуже великі кошти, але ми їх знайшли, зокрема і з допомогою уряду. Тому маю надію, що нескоро доведеться говорити про підвищення тарифів до 2 гривень 40 копійок. Різницю підприємствам ми компенсуємо. Таким чином стверджую однозначно, що цього року не збільшиться ціна на проїзд у міському транспорті. В бюджеті наступного року закладемо все, щоб стримати подорожчання й надалі. Краще до цього питання повернутися, коли ми приймемо основний фінансово-економічний документ міста.
Електричка вже поруч
— Добрий день. У травні 2012 року заплановано відкриття другої черги міської електрички — 5 станцій. Це кінцевий маршрут чи будуть зміни? Дякую. (Запитання від користувачки Facebook Лілії Дідух)
— По-перше, не у травні, а 4 жовтня цього року. І не 5, а 12 станцій. Це дасть можливість мати кільцеву електричку, яка з інтервалом 15—17 хвилин рухатиметься у двох напрямках — за годинниковою стрілкою і проти. Електричка перетинатиме практично всі лінії метрополітену і громадського транспорту. Звичайно, розвиток проекту в тому, що збільшиться кількість поїздів і зупинок. Але це все з часом.
— Олександре Павловичу, ви вкотре наголосили, що будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу є ключовим завданням для влади, оскільки прямо стосується прокладання лінії метро на Троєщину. Коли ж спорудять міст?
— Міст запрацює наступного року. Потрібно ще прокласти автошлях, підвести електротранспорт й одночасно розпочинати будівництво метро. Щоб проект став реальністю в 2012 році, треба витратити приблизно 3,5 мільярда гривень.
— "Київпастранс" після звернення киян у минулій програмі на маршрутах №№ 59, 60, 61 збільшив кількість машин. Чи заплановано ще якісь зміни?
— У зв'язку з тим, що працюватиме міська електричка, ми переглядаємо графік підвезення людей до станцій на всіх ділянках. Тому, безумовно, маршрутів побільшає, добудовуємо дорогу. Якщо в киян є питання, що потребують нашого реагування, то я дуже прошу звертатися. Ми хочемо зробити цей транспорт комфортним для пасажирів.
Добробут киян на контролі влади
— Ми проживаємо майже 20 років на Позняках, на вулиці Драгоманова. Останніх десять років у вечірні години тут задимленість така, що вікна відчинити не можна. Тут про станцію аерації говорили, але вона до диму жодним чином не стосується. Швидше за все сміттєспалювальний завод забруднює довкілля: удень чисто, а ввечері та вночі хоч з дому тікай. (Дзвінок телеглядача)
— Це другий широкомасштабний проект, який плануємо реалізувати за кошти від Кіотського протоколу. Плануємо, що завод "Енергія" повністю замінить обладнання на сучасні технології японського виробництва. Але це вирішиться завтра. Проект кошторисний, і потрібен час, щоб це обладнання отримати й змонтувати.
— Як відомо, Київрада фінансово стимулювала ОСН — органи самоорганізації населення, зокрема встановила надбавку до окладу посадових осіб. Чому ви підтримуєте ОСН?
— На мою думку, це саме ті органи, які є основою місцевого самоврядування. Його представників обирають шляхом голосування з мешканців, які проживають на тій чи іншій території. Це справжнє народовладдя. Але для того, щоб воно відбулося, ми повинні передати певні повноваження і надати фінансування. Я переконаний, що настане час, коли ОСН з допомогою міської влади виконуватимуть певні делеговані функції, які сьогодні виконує райдержадміністрація чи, може, навіть міська адміністрація. Наприклад, це може бути благоустрій території, санітарне очищення, організація соціального захисту пільгових категорій населення.
— Дописувач у минулій програмі попросив вас звернути увагу на стан території деяких будинків на проспекті Паладіна, біля школи № 288 та загалом масиву Біличі. Там розбиті дороги, численні ями, погане освітлення біля будинків, занедбані дитячі майданчики, не працюють бювети.
— Щороку на 10 відсотків зростає кількість аварійних ситуацій. В цьому році під час випробувань перед опалювальним сезоном виявлено багато проблемних ділянок. Вирішити це питання швидко не змогли. Про гаряче водопостачання подбає "Київенерго". Але до опалювального сезону ми, безумовно, всі ремонтні роботи завершимо. Думаю, навіть раніше, адже ми поставили всім підприємствам завдання: завершити основні роботи до 1 жовтня. Можливо, ще буде кілька днів на усунення недоробок, але загалом 5 жовтня ми будемо повністю готові до входження в опалювальний сезон.
