Начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Сергій Броневицький розповів про новий Генеральний план столиці та пільги для забудовників
— Що нині відбувається в будівельній галузі міста?
— Попри те, що всі навколо говорять про кризу, за останніх півтора місяця в Києві спостерігається підвищення активності інвесторів. Це можна простежити за кількістю питань, які ми розглядаємо на містобудівній раді. Зі значущих для держави й міста проектів нещодавно нарешті погодили проект будівництва НСК “Олімпійський”. Крім того, розглянули план реконструкції “Мистецького арсеналу”, цитує Інфобуд. Варто зазначити, що нині спостерігається активність інвесторів саме на стадії підготовки земельних ділянок для проектування і будівництва. Таке не може нас не тішити, бо означає, що місто переживає кризу не найгіршим чином.
— А порівняно з минулим роком?
— Рівень падіння приблизно 20—30 відсотків. Я не вважаю, що це так катастрофічно, тим паче, повторюся, почалося зростання. Переконаний, що системної глибокої кризи не буде в галузі будівництва. А у столиці, де створено всі умови для потоку інвестицій, досить висока ринкова вартість і житла, і торговельних приміщень, завжди відбуватимуться інвестиційні процеси, і місто завжди буде цікавим для будівельного бізнесу.
— Які пріоритетні завдання управління ставить на цей рік?
— Головне завдання нині — забезпечувати розгляд проектної документації в якнайкоротші терміни. Сьогодні складно знаходити інвестиції, тому ми повинні створювати оптимальні умови. Ще одне пріоритетне завдання управління — розробка Генерального плану столиці, рішення про яке ухвалили минулого року. Документ мають підготувати до кінця 2010 року. Концепцію на розгляд Київради мають винести у грудні.
— Чи зроблено щось на сьогодні?
— Ми визначили замовника — це Головне управління містобудування і архітектури. Проведено тендер і на генпідрядну організацію — КО “Центр містобудування та архітектури”. Вже розроблено програму — завдання розробки Генерального плану. Крім того, ми хочемо детальніше розробити інвестиційний розділ, чого немає в державних будівельних нормах. Фактично, закінчено збір вихідних даних. Нині чекаємо дані земельного кадастру для того, щоб скласти опорний план. Його плануємо завершити у вересні.
— Чи плануєте залучати іноземних фахівців до розробки Генерального плану?
— Безперечно. Але не як іноземні проектні організації, а як консультантів щодо окремих розділів Генплану. Тому що ми знаємо, що питання й інженерної інфраструктури, і транспорту в європейських країнах вирішують ефективніше, ніж у пострадянських. Наша делегація наприкінці 2008 року була в Берліні. І ми побачили досить ефективну роботу комунального громадського транспорту, тобто система регулювання транспорту побудована ефективно. Там немає ніяких заторів, попри те, що у нас кількість транспортних засобів менша у півтора разу. Це тому, що там ефективніше організовано систему дорожнього руху.
— Які перспективні території в столиці розвиватимуть насамперед?
— У першу чергу — це квартали п’ятиповерхівок — Нивки, Солом’янка, Лівий берег. Крім того, в місті досить багато територій, зайнятих промисловими підприємствами. На сьогодні вони працюють неефективно чи не в повну силу, або їх використовують не за цільовим призначенням. Тому зважаючи на те, що Київ потребує нових територій під будівництво і житла, і приміщень соціально-культурної сфери, ці промислові території доцільно розглядати як перспективні під забудову з іншим цільовим призначенням. Тому в новому Генеральному плані ми це будемо враховувати.
— Чи передбачено пільги для інвесторів, які візьмуться за такі проекти?
— Ми про це думаємо, бо одна справа, коли залучаємо інвестора для реконструкції 4—5-поверхових будівель на Липках, інша — коли на Нивках чи Дарниці, де інвестиційна вартість житла є низькою. Однак проблему розв’язувати потрібно на державному рівні. Нині відповідно до нашого законодавства забудовникам потрібно домовлятися зі всіма мешканцями (100 %), що, на мою думку, неможливо. Повинні бути якісь лояльні закони для інвесторів. Тобто, якщо міська влада ухвалює рішення про реконструкцію того чи іншого кварталу та будівництво на місці п’ятиповерхівок сучасних будівель, то повинен бути механізм відселення мешканців, який би допоміг інвестору ефективно розв’язувати ці проблеми.
— І наостанок поділіться, які заходи впроваджуватиме ваше управління в рамках міської антикризової програми?
— Насамперед — це новий Генеральний план для столиці. Фактичні показники розвитку міста відрізняються від раніше прогнозованих. Зокрема за кількостю населення вони перевищують майже в півтора рази — якщо у старому Генплані передбачалося на 2020 рік 2,7 млн населення, то нині Київ разом із приїжджими приймає майже 4 мільйони. Подібна ситуація і за кількістю транспорту — півроку тому було зареєстровано мільйонний автомобіль у столиці, хоча за старим документом повинно бути лише 650 тисяч, цитує Інфобуд. А звідси і навантаження на дороги, і на соціальну сферу. Тому в процесі розробки нового Генерального плану Києва ми повинні врахувати й спрогнозувати розвиток міста, маючи реальні дані. Крім цього, як антикризовий чи інвестиційний захід, ми повинні передбачити перспективні для будівництва території. Якщо поглянемо на плани соціально-економічного розвитку провідних столиць світу, то їм усім це притаманно. І ці території обраховані. Скільки на них можна побудувати житлових чи комерційних квадратних метрів площ, яка потрібна інфраструктура на цих територіях, які навантаження будуть на інженерні мережі — всі ці розрахунки виконано.
