Початок поточного року характеризувався продовженням рецесійних процесів у вітчизняному промисловому комплексі. Проте у лютому відбулося покращення показників (як у розрізі основних видів діяльності, так і у промисловості в цілому).
Так, у лютому до січня обсяги промислового виробництва зросли на 5,4% (проти падіння на 16,1% у січні до грудня 2008 року), а порівняно з лютим минулого року відбулося призупинення падіння обсягів виробництва («мінус» 31,6% проти «мінус» 34,1% у січні до січня 2008 року).
Коригування показників у лютому, насамперед, пов’язано із відновленням роботи промислового комплексу після вирішення питання щодо газопостачання з РФ.
Міністр економіки України Богдан Данилишин переконаний, що зростання обсягів виробництва у лютому не є сезонним фактором. У 2005 та 2007 роках було зафіксоване скорочення виробництва, а у 2001 та 2003 роках зростання виробництва було незначним.
Зростання виробництва у лютому до січня продемонстрували всі основні види промислової діяльності.
Суттєво наростили обсяги виробництва деревообробна промисловість (28,8%), хімічна та нафтохімічна промисловість (27,8%), целюлозно-паперове виробництво (25,2%), виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (22,9%), машинобудування (21,8%), металургійне виробництво (12,3%).
Зокрема, у лютому збільшилося виробництво проміжної продукції, яка використовувалася у подальшому перевиробництві, зокрема – цемент (у 1,6 р.), елементи конструкцій збірні для будівництва (у 1,6 р.), вироби з асфальту (у 3 р.), чавуну (5,6%), сталі (8,8%), конструкції збірні будівельні з сталі чи чавуну (25,8%), провода ізольовані (в 1,7 р.), провода та кабелі електричні низьковольтні (у 1,5 р.) тощо. Крім того, зросло виробництво багатьох видів кінцевої продукції промисловості , а саме: кранів мостових (20%), кранів інших (1,5 р.), устаткування холодильного (у 2,3 р.), борон дискових (у 7,2 р.), верстатів для оброблення дерева (у 2 р.), холодильників побутових (у 2 р.) тощо.
Також за результатами лютого спостерігалося призупинення тенденції падіння металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів. Так, у лютому 2009 року до лютого 2008 року обсяг металургійного виробництва зменшився на 40,7% (у січні до січня 2008 року – на 46%), а до січня 2009 року – зріс на 12,3% (у січні до грудня падіння становило 4,5%).
Зокрема, збільшилося виробництво всіх основних видів металургійної продукції – труб великого і малого діаметрів (49,3%), дроту зі сталі (40,8%), чавуну (5,6%), сталі (8,8%), напівфабрикатів (8,7%), прокату чорних металів (4,1%).
Найкращі результати серед усіх видів промислової діяльності продемонструвала хімічна промисловість: до відповідного місяця минулого року відбулося уповільнення падіння («мінус» 37,7% проти «мінус» 49,6% у січні до січня 2008 року), а до січня 2009 року – обсяги виробництва зросли на 27,8% (у січні до грудня падіння становило 26,8%).
Такі позитивні ознаки розвитку галузі пов’язані, насамперед, з відновленням роботи підприємств-виробників добрив (які використовують газ в якості сировини) після врегулювання питання постачання природного газу з РФ.
Зокрема, відбулося нарощування виробництва всіх видів хімічної продукції (окрім пестицидів та інших агрохімічних продуктів). Зросло виробництво вуглеводнів циклічних (майже у 2 р.), шин (у 2,2 р.), барвників синтетичних (на 41,3%), волокон хімічних (37,1%), аміаку синтетичного (33,3%), добрив азотних (31,2%) тощо.
Як і в інших видах промислової діяльності, у машинобудуванні у лютому відбулося уповільнення падіння виробництва: до лютого 2008 року падіння виробництва становило 53,5% (у січні до січня 2008 року - 58,3%), а до січня 2009 року – відбулося зростання на 21,8%. Зокрема, відбулося нарощування виробництва причепів та напівпричепів (у 3,8 р.), приладів та апаратури для автоматичного регулювання та керування (у 2,6 р.), холодильників побутових (у 2 р.), верстатів для оброблення дерева (у 2 р.), електродвигунів та генераторів постійного (у 1,7 р.) та змінного струму (у 1,6 р.), автомобілів легкових (в 1,5 р.) тощо.
В цілому, менші обсяги виробництва у промисловості у перші два місяці проти аналогічних періодів попередніх років спричинені дією таких негативних факторів:
по-перше, втрата зовнішніх ринків збуту та, як наслідок, неможливість отримання прибутків, відсутність обігових коштів для розвитку виробництва тощо;
по-друге, зменшення попиту на внутрішньому ринку, пов’язане зі зниженням купівельної спроможності вітчизняних споживачів;
по-третє, скорочення обсягів фінансування майже з усіх джерел (обмеження кредитування, встановлення більш жорстких умов отримання кредитів, підвищення відсоткових ставок на кредити внаслідок погіршення ліквідності банківських установ) призвело до різкого звуження внутрішнього ринку. Це, передусім, негативно позначилося на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, харчова промисловість) та, відповідно, зменшило попит суміжних галузей;
по-четверте, відплив капіталу, зниження можливості рефінансування корпоративних зовнішніх боргів, зростання недовіри до банківської системи;
по-п’яте, курсова нестабільність. Суттєва девальвація гривні призвела до зростання собівартості виробництва, яке використовує в проміжному споживанні матеріальні ресурси імпортного походження.
Крім того, фінансові плани та цінова політика підприємств розроблялися, виходячи із співвідношення гривні до долара США на рівні близько 5 грн. В результаті девальвації гривні суттєво зросло обслуговування валютних кредитів підприємств, що обмежило їхні фінансові можливості і виступило додатковим стримуючим чинником розвитку.
Міністр економіки України вважає, що доволі відчутною для промислового комплексу України є також нестабільність національної банківської системи.
Масовий відтік депозитів, який розпочався ще у ІV кварталі 2008 року та продовжився у лютому 2009 року (обсяги вкладень у банках лише в національній валюті, починаючи з вересня по лютий включно, зменшилися на 55,4 млрд. грн.) поряд з необхідністю погашення зовнішніх боргів, поставила банки у досить складне становище. Збільшення з боку НБУ обсягів рефінансування банків не спричинило достатнього зростання обсягів кредитування, а, навпаки, призвело до ускладнення ситуації на валютному ринку. З іншого боку – зниження платоспроможності підприємств призвело не тільки до зниження обсягів кредитування, але й до підвищення вартості кредитних ресурсів. Вартість кредитів у національній валюті зросла з 16,8% у вересні до 27,9 % у лютому 2009 року.
«В цілому, за підсумком січня-лютого поточного року, спостерігалося деяке призупинення тенденції падіння виробництва у промисловості, що може свідчити про започаткування тенденції до стабілізації ситуації у виробничому секторі», - резюмував Богдан Данилишин.
