Голова ради директорів однієї з найбільших девелоперських компаній “ХХІ Століття” та очільник ради директорів Української будівельної асоціації спрогнозував “Хрещатику”, коли закінчиться фінансова та економічна криза й порадив, як її краще пережити.
— Ваша компанія першою публічно заявила про реструктуризацію та звільнення працівників. Нині це масово відбувається чи не на кожному підприємстві. Як вам вдалося відчути момент?
— У звязку з тим, що ми публічна компанія, інтегрована з західним, світовим ринком і якраз звідти залучаємо більшість капіталу, відповідно всі угоди та рішення повязані з тим, яка ситуація складається на світовому ринку. Фінансова криза розпочалася у США, потім перейшла до Європи. Ми мали ряд переговорів, повязаних із американськими інвесторами. Відтак, уже в травні відчули ситуацію. Деякі перемовини, що були на фінальній стадії, раптом було заморожено. Тоді й стало зрозуміло, що хвиля наближається до нас. Це один момент. Інший — ми як публічна структура зобовязані за кредиторськими нормами озвучувати можливі ситуації. Тому повідомлення про скорочення адміністративних витрат стало сигналом нашим інвесторам, що ми готуємося до складного періоду. Це було позитивно оцінено закордонними колегами, хоча й негативно прозвучало тут, в Україні. Почалися різні плітки.
— Про банкрутство?
— Так, тим паче, що паралельно почали падати акції. У той момент, на жаль, навіть люди з вищою західною освітою, ставили дурні запитання на кшталт — “що, ваша компанія банкрот?” Багато хто чомусь не розуміє, що ціна акції ніякого стосунку до активів не має. Компанія може торгуватися хоч по долару, маючи значні активи. Сьогодні наш один проект коштує значно більше, ніж цілі компанії. А в нас 43 таких проекти. Для нас головне, що ми першими зреагували на ситуацію, критика і вигадки — не так важливо. Криза рано чи пізно мине. Думаю, що “дно” припаде на період весни 2009 року. Після цього фінансові ринки як Америки, так і Європи почнуть нормалізуватися. Знадобиться ще півроку, аби зміни прийшли і до нас.
— Раніше ви прогнозували, що “дно” буде восени, отже, терміни трохи змістилися?
— Криза триває, було б добре, якби вона завершилася восени, адже здається, що гірше вже нікуди. Треба розрізняти фінансову і економічну кризу загалом. Фінансова розпочалася трохи раніше і вона так само раніше “фінішує”. Але далі “ініціативу перехопить” економічна, зумовлена спадом виробництва і низкою інших факторів. Є великі сподівання, що вона завершиться до кінця 2009 року. На це насамперед позитивно вплине обрання нового президента США. Проте, думаю, що доки ціна нафти на ринку не впаде до мінімуму, криза триватиме. Планка вже опустилася до 40 доларів. Коли дійде до 30 — це можна вважати відліком “дна”. Нижче вже нікуди. Далі все почне потихеньку підніматися. Це станеться навесні, не раніше.
— Реагуючи на ситуацію, ви заявляли про можливість продажу акцій компанії чи частини проектів іншим інвесторам. Нині це актуально чи ви просто заморожуєте проекти?
— Досить часто запитують, чи продаємо ми компанію. Вона публічна, відкрита і частину акцій можна купити в будь-який день. Якщо хтось зацікавлений у цьому, беріть хоч сьогодні. Але компанію ми не продаємо. Щодо залучення інвестицій — завжди цим займалися і продовжуватимемо. Ми розглядаємо пропозиції як на рівні проекту, так і на рівні даної компанії. Тобто, коли компанія котувалася на ринку, акції продавали на хорошому рівні, ми могли спокійно зробити допемісію. Тепер це невигідно. Простіше будь-який проект продати. Тому ми розглядаємо можливість залучення стратегічного партнера або продажу деяких проектів.
— Інвестори якої сфери найбільше зацікавлені в продовженні співпраці?
— В основному — комерційна нерухомість. Житловою більше займаються місцеві девелопери, і вона ризикованіша. До прикладу, першим, що постраждало від кризи, було житло економкласу. А комерційна нерухомість — її сьогодні можна і потрібно будувати. Якщо нині почати, то через два роки, коли ситуація стабілізується, матимеш готові площі під оренду. Це буде потрапляння в десятку. Безумовно, розпочинати будувати — вигідно. Інше питання, що фінансування проектів теж подорожчало. Сьогодні практично неможливо залучити кошти.
— Чи впадуть ціни на нерухомість?
— У 1998-му теж була криза і теж ціни були високі — до 80 доларів платили оренду за метр квадратний у комерційній нерухомості, наразі планка сягнула 130-ти. Вона, звісно, може знижуватися, однак, як тільки ринки відновляться, ціна знову стрімко зросте. Щодо житлової нерухомості, то 2009 рік — найкращий для купівлі житла. Сьогодні ціна формується лише під впливом двох факторів — попиту та пропозиції. Найнадійніші вклади — у нерухомість.
— Чи пропонували ви антикризові заходи, як виправити ситуацію?
— Так, звісно, від Української будівельної асоціації, яку я очолюю, ми підготували законопроект і вже подали його до Верховної Ради. Задача в тому, щоб люди могли купувати нерухомість, насамперед через іпотеку. Ставки повинні бути на рівні 13 —14 відсотків. Мають бути пільгові кредити. Держава має встановити мораторій на підвищення кредитних ставок та запровадити реструктуризацію боргів. Потрібно будувати житло низької собівартості, наприклад, якими раніше були хрущовки. З іншого боку, потрібно захистити українського будівельника та виробника. Запровадити акцизи на імпортну продукцію. Давати можливість насамперед вітчизняним компаніям брати участь у тендерах. Інакше ми вб’ємо нашого забудовника, а відповідно — робочі місця та відрахування до бюджету. Це потрібно робити як на місцевому рівні, так і на державному.
— У Верховній Раді обрали спікера, це стабілізує ситуацію?
— Звичайно. Без спікера ніхто не може підписувати закони. Наш ми вже зареєстрували, і важливо те, що всі фракції підтримують. Радує, що нині ніхто не дивиться, хто пише закон, важливо, щоб це було по суті та дієво. Якщо закон ухвалять — це частково стабілізує ситуацію. Якщо держава не втрутиться, навіть добросовісний забудовник може опинитися у ситуації “Еліти-центру”. Тобто він не відмовиться від своїх зобов’язань, але може потрапити в ситуацію соціального накалу. Цього треба уникнути, тому що найстрашніше в нашій справі — це паніка та створення недовіри між інвесторами та забудовниками.
— Порівняно з регіонами, який вигляд має ситуація в Києві?
— У регіонах трошки гірше, бо в столиці навіть, якщо ціна падає, то залишається більше можливостей щодо платоспроможного покупця, у регіонах цього немає.
— Підготовка до Євро-2012 опинилася під загрозою?
— Не думаю, що під значною загрозою. Добре йдуть справи у Харкові, по повній програмі будують у столиці, вибрали підрядників у Львові. У першу чергу треба зробити стадіони. Звісно, підготувати всю інфраструктуру ми не встигнемо, криза вплинула, але всі обєктивно поставляться до цього. На жаль, часто нормальні проекти політизують. Це не дає змоги чиновникам займатися справами. Метушня у владі, в першу чергу в міжнародній площині, дуже негативно впливає на нашу репутацію. Інвестори переживають за нашу політичну нестабільність. Це відлякує.
— Усі бачать лише мінуси ситуації, що склалася, а чи є в ній плюси?
— Один і найголовніший — люди навчаться цінувати та планувати власні бюджети. Доки ми не знаємо, що таке погано, не знатимемо, що таке добре. Криза дасть нам можливість діставати задоволення від благ, які маємо. Це добре розуміють люди, які пережили кризу розвалу Радянського Союзу. Криза також дає нам можливість і час, щоб осмислити, чого ми досягли і створити нові плани.
