У 2010 році на сплату енергоносіїв під час опалювального періоду в бюджетних установах було витрачено 610 мільйонів гривень. Цього року ця сума зросла до 700 мільйонів — далося взнаки подорожчання комунальних послуг. А оскільки світові тенденції "обіцяють" подальше зростання цін на нафту, газ, електроенергію, то в столиці планують заощаджувати кошти за допомогою програми енергозбереження. Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов визначив реалізацію політики енергоефективності в бюджетній сфері стратегічним завданням для міської влади. Головна мета такої політики — забезпечити сталий енергетичний розвиток міста та вберегти міський бюджет від зайвих витрат. Необхідність упровадження програми енергоефективності обговорювали на розширеному засіданні колегії КМДА в мерії наприкінці минулого тижня.
“Незабаром ми винесемо на розгляд депутатів Київради програму енергозбереження. Її головна мета — економія бюджетних ресурсів, адже на сьогодні ефективної системи енергоменеджменту і ефективного використання енергоресурсів, на жаль, не існує. А при ефективній системі, яку вибудуємо протягом року, ми зможемо заощадити сотні мільйонів гривень”,— сказав Олександр Попов.
Програма міститиме такі заходи як тепломодернізацію будівель, упровадження розосередженої генерації з використанням джерел відновлювальної енергії, заміну існуючого обладнання на енергоефективніше, оновлення інженерних мереж, упровадження енергоменеджменту. Зокрема цього року заплановано “влити” до галузі житлово-комунального господарства міста понад півтора мільярда гривень.
Одним із напрямків енергозбереження є встановлення будинкових і поквартирних лічильників обліку тепла та води. Проте без реконструкції тепломереж ці заходи не дають відчутного ефекту. Як зазначив голова Святошинської райдержадміністрації Сергій Рюмшин, поквартирний облік тепла впроваджено у багатьох будинках, мешканці яких платять на 30 % менше, ніж до встановлення лічильників. Однак втрати енергоносіїв і надалі величезні — мережі зношені й потребують заміни. “Станом на 18 березня у нас у районі три будинки були без опалення, а в 26-х немає гарячої води,— сказав Сергій Рюмшин.— На місцях працюють аварійні бригади, та тільки їм вдається ліквідувати пориви в одному місці, як вони виникають в іншому”.
До слова, цього року на підготовку до опалювального сезону 2011-2012 років з міського бюджету заплановано витратити понад 100 млн грн. Щодо засобів, які можуть допомогти зекономити кошти міського бюджету без якихось кардинальних дій — це, наприклад, весняні канікули, що тривають у школах із 21 по 27 березня.
Як зауважив перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак, за місяць опалення столичних шкіл “з’їдає” приблизно 40 мільйонів гривень, тобто за сім днів, при ощадливому ставленні, можна зекономити до 10 млн грн. “Ми не можемо взагалі виключити опалення в класах,— наголосив Олександр Мазурчак.— Адже навіть під час канікул у школах триває навчальний процес. Ми пропонуємо директорам шкіл, у межах розумного, знизити температуру. Хочу зазначити, що зекономлені кошти залишаться в розпорядженні шкіл”. Окрім того, одним із напрямків програми енергозбереження в бюджетній сфері буде просвітницька кампанія. “У минулі роки у більшості шкіл, дитячих садочках і інших офіційних закладах міста було встановлено прилади обліку,— наголосив пан Мазурчак.— Тепер треба навчити людей, як, користуючись ними, можна реально зекономити на оплаті енергоносіїв”.
