Про заходи столичної влади щодо забезпечення пропуску весняної повені 2010 року та виконання протиповеневих заходів доповідали керівники комунальних служб міста Києва під час розширеного засідання Колегії КМДА.
«Згідно з рішенням начальника Цивільного захисту м. Києва – Київського міського голови Леоніда Черновецького – профільними службами столиці негайно будуть досліджені зони, де в разі необхідності можливе проведення евакуації населення. Тут будуть організовані відповідні навчання. Хочу підкреслити, що мер дав доручення фінансувати усі заходи, пов’язані з пропуском весняної повені. Це питання перебуває на особливому контролі міського голови», – підкреслив перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко.
Він додав, що відсьогодні бригади Міністерства надзвичайних ситуацій України перевірятимуть усі території можливого підтоплення у столиці – зокрема, в Оболонському, Подільському, Деснянському, Дніпровському та Дарницькому районах.
Доповідаючи на розширеному засіданні Колегії КМДА, начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Віталій Пшеничний повідомив, що відповідно до розпорядження Київського міського голови створено міський та районні оперативні штаби для організації та проведення заходів безпечного проходження весняного паводку, якими вжито низку запобіжних заходів.
Зокрема, з урахуванням попередніх прогнозів та отриманої інформації ГУ з питань надзвичайних ситуацій, ГУ МНС України в м. Києві, ВАТ «АК «Київводоканал», ВАТ «Київгаз», АК «Київенерго», КК «Київавтодор», «Київелектрозв’язок» та КП «Плесо» визначені аварійно-відновлювальні бригади та техніка для проведення робіт на період весняної повені, підготовлені електростанції, відкачуючі засоби, будівельна техніка, обстежено стан зливоприймачів, проводиться робота із забезпечення безперебійної роботи систем зливної каналізації в умовах можливої повені на автошляхах міста.
Поповнюються матеріальні резерви для попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій в обсягах, які б дозволили провести заплановані заходи.
На випадок погіршення якості води у Дніпрі проводяться заходи по підготовці до роботи плавучої насосної станції “Роса - 300”.
Організовано взаємодію та обмін інформацією про гідрометеорологічну ситуацію з Українським гідрометеорологічним центром МНС України, Державним комітетом України по водному господарству, Укргідроенерго, Інститутом водогосподарсько-екологічних проблем.
За попередніми оцінками та отриманими кліматичними екстремумами, відкореговано карти-схеми зон можливого підтоплення. Визначено об’єкти життєзабезпечення населення, транспорту, енергетики, зв’язку та інші об’єкти господарювання, що можуть зазнати негативного впливу. Для більш чіткого визначення зон підтоплення Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій разом з Інститутом «Передових технологій», Гідрометеорологічним центром МНС України проводиться робота по створенню комп’ютерних геоінформаційних модулів з картами для відображення та прогнозування можливих ситуацій.
Проведено перевірку стану гідротехнічних споруд водосховищ, ставків та об’єктів, які потрапляють в зону шкідливої дії льодоходу, повені та паводку.
Під час Колегії, Головному управлінню контролю за благоустроєм міста було доручено в кожному районі столиці створити комісії з перевірки усіх імовірних зон підтоплення та очистити їх від сміття, яке може потрапити до Дніпра та зіпсувати питну воду. Крім того, спеціальною комісією за участю фахівців Держпромнагляду, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА буде обстежено кріплення усіх об’єктів, які встановлено на воді.
За словами Віталія Пшеничного, стан річок Дніпро та Десни зазнав значних змін внаслідок намиву великих площ піску під забудову, які звузили заплаву водоймищ. Крім того, сьогодні масово відбуваються зміни територіальних меж пойми на заплавних територіях Дніпра у приміській зоні Конча-Заспа: намиваються великі штучні масиви ґрунту на заболочених лугах, з проток виймаються значні обсяги піску, будуються різного роду локальні захисні підпорні стінки. Все це спричиняє звуження природної ширини основного русла (ширина якого була 7 км, а зараз становить 700 м) і проток, що зменшує спроможність русла для пропуску можливих високих вод.
Забудова заплави котеджами і дачними будинками не завжди відбувається з урахуванням можливого підйому рівнів води весною. В результаті намиву або підсипки при забудові часто відбувається локально на окремих ділянках, що також може викликати додаткові і тривалі підтоплення об’єктів, розташованих на більш низьких «не підсипаних» відмітках (92,0).
«Небезпечна ситуація, яка може виникнути в Києві, ускладнюється і тим, що в створі будівництва залізничного мосту будівельним управлінням «Дніпро-міст» було намито штучний острів, довжиною – 390 м, шириною – 350 м (відмітка 94 м балтійської системи), для облаштування будівельного майданчика. Таким чином живий переріз Дніпра в створі будівництва залізничного мосту зменшено приблизно на 40%. Унаслідок цього, в створі будівництва залізничного мосту може виникнути додатковий підпір рівня поверхні води при проходженні весняної повені, що несе загрозу підтоплення територіям вище залізничного мосту. У тому числі Гідропарку, Трухановому острову, Русанівським садам. Тому було дано доручення відповідним службам ліквідувати штучний острів до настання весняного водопілля», – поінформував Віталій Пшеничний.
Він додав, що на зменшення можливого максимального рівня води і зменшення строків його формування впливатиме робота Київської та Канівської ГЕС та режим заповнення Київського водосховища. Віталій Пшеничний запевнив, що наразі дамби Київського моря перебувають у задовільному технічному стані.
Запобіжними заходами по недопущенню зниження вмісту кисню та появи запахів в джерелах водопостачання є своєчасне штучне розкриття крижаного покрову річок та Київського водосховища. У зв’язку з цим Київська міська державна адміністрація звернулась до Ради національної безпеки та оборони України з проханням дати доручення Держводгосту та МНС України провести заходи щодо попередження загибелі риби на водосховищах та інших водних об’єктах області шляхом поламання криги на Київському водосховищі, річках Прип’ять та Десна.
За прогнозами фахівців, визначальним фактором у пропуску весняної повені буде погодний чинник, зокрема взаємодія температурного режиму і опадів. Зважаючи на значні запаси снігу, за умови інтенсивних опадів та різкого підвищення температури повітря в період сніготанення, у третій декаді квітня можна очікувати пік весняної повені.
