Закордонний досвід "боротьби" з опалим листям набагато ефективніший, ніж у нас. У той час, доки в столиці його компостують, європейські країни заробляють гроші. Зокрема виготовляють із листя поліна, брикети для отримання газу та удобрюють газони.
У столиці триває гаряча, насамперед для двірників, пора прибирання листя. З різкою зміною погоди та похолоданням кількість опалого листя збільшиться. Чиновники знову міркуватимуть над тим, що з ним робити, адже спалювати рослинні відходи уже давно заборонено.
Раніше прибране опале листя у скверах і парках столиці відправляли на утилізацію. У 2007 році в місті було розроблено Програму утилізації рослинних відходів. До 2010-го в столиці мала б працювати ідеальна система переробки опалого листя. Але, на жаль, рік уже закінчується, а результатів поки що ніяких.
Нині в всіх районах столиці поширений лише один метод "боротьби" з листям — компостування. Цінність компосту в тому, що він містить потрібні рослинам хімічні сполуки. Для компостування листя складають у купи завширшки 2 метри і висотою до 1,7 метра, в основу цієї маси вкладають майже 25 сантиметровий шар грунту. Усі наступні шари листя не повинні перевищувати 30 см. Їх пересипають землею і через певні проміжки часу перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу.
Центральні райони столиці (Шевченківський і Печерський), які не мають відповідних ділянок для компостування, вивозять опале листя на 6-й полігон, де зберігаються тверді побутові відходи.
У "Київзеленбуді" повідомляють, що чотири столичних райони (Оболонський, Святошинський, Дніпровський і Подільський) мають подрібнювальні машини. Для решти районів планують закупити такі самі, оскільки вони подрібнюють не лише листя, а й гілки. Після такого подрібнення його краще компостувати.
Влада Кременчука запропонувала свою ідею розв'язання проблеми опалого листя: пресувати його в брикети і використовувати для обігріву приміщень. В Європі з гілочок дерев, вигорілої трави та опалого листя вже давно роблять такі брикети. Їх закидають у бункер і подають до опалювальних котлів, які працюють як газогенератори. Так вони добувають блакитне паливо, яке за своїми властивостями наближене до природного, але втричі дешевше. Столичні ж комунальники поки що лише розглядають цю ідею.
Ми прибираємо і вивозимо те, чим американці давно підживлюють ґрунт. У столиці США Вашингтоні листя лишається там, де впало. Його хіба що подрібнюють, аби швидше та краще перегнивало, бо залишені на газонах рослинні відходи повертають ґрунту поживні речовини. Тож, можливо, краще гроші витратити на листоподрібнювачі, аніж ганяти його, здіймаючи куряву. Думки фахівців щодо того, щоб лишати листя на землі, не однакові. Одні фахівці нарікають, що в ньому залишаються зимувати шкідники і збудники хвороб, тому його вивезення йде на користь деревам. Інші нагадують, що опале листя захищає ґрунт від промерзання, даючи змогу траві навесні проростати ще під снігом.
Чимало закордонних країн уже давно заробляють гроші, переробляючи листя. Наприклад, Пітер Моррісон і Шерон Уормінгтон із Бірмінгема по-іншому розв'язують проблему опалого листя: для них — це джерело доходу та основа бізнесу, що йде під гаслом боротьби за екологію і проти глобального потепління. Вони перетворюють листя, яке скидають крони дерев, на поліна — Leaf Log.
Тепер у Бірмінгемі працює завод із виготовлення полін. Технологія виробництва цих екодров не лише в спалюванні і ущільненні біомаси (на виготовлення одного поліна витрачають приблизно один великий чорний сміттєвий мішок із листям). У кінцевий продукт британці додають віск (30 % воску і 70 % листя), тож ці поліна "вуглець-нейтральні".
Крім того, як в Україні, так і за кордоном люди ще пам’ятають про граблі. Й не лише пам’ятають, а й широко використовують. У Західних країнах розрізняють три види граблів: пластикові, металеві та бамбукові. Там їх використовують залежно від кількості листя на прибудинковій території.
До списку можна додати ще повітродувки, пилососи та машини-подрібнювачі.
Але складність досягнення в Києві європейських стандартів із переробки та утилізації листя обумовлюється недостатньою координованістю роботи відомчих служб, які за це відповідають. Екологи переконані, що прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50-відсоткового зниження приросту деревини.
