Найавторитетніше на це запитання можуть відповісти в асоціації «Укргідроенерго». Виконавчий директор асоціації, що об’єднує гідроенергетику країни, Олександр Карамушка по суті нас заспокоїв. В інтерв’ю «ДТ» він спокійно і впевнено сказав: «Ми упевнені, що наші дамби і гідроспоруди будувалися із запасом міцності в 30%, тому жодної загрози вони не становлять». Як монтажник-будівельник, О.Карамушка каже, що, крім запасу міцності, гідроспоруди перебувають під постійним контролем. На всіх греблях встановлено датчики контролю технічного стану, які передають усю інформацію на пульт управління. І в разі виникнення якихось технічних проблем їх оперативно ліквідовують. Крім того, за станом підводних гідроспоруд регулярно спостерігають спеціально підготовлені водолази. Не кажучи вже про те, що енергооб’єкти суворо охороняються. На запитання про можливість теракту на якійсь гідроелектростанції відповідь була такою: «Чесно кажучи, мені важко уявити, як це можна зробити. Це практично неможливо. Адже це режимні об’єкти, які цілодобово охороняються».
А от з’ясувати, яким є термін експлуатації ГЕС, насамперед гребель, виявилося складно. Справа в тім, що в Україні відсутні законодавчі норми, які установлювали б термін експлуатації енергооб’єктів. Зі світової практики відомо, що це близько ста років, передає Інфобуд. Тож за цими мірками Саяно-Шушенська ГЕС ще досить «молодо виглядала». І аварія на ній тим більше мала стати уроком і для України в частині підвищення безпеки енергооб’єктів.
Існує так звана міжнародна комісія з великих гребель. Отож, за її даними, із 17 тисяч великих дамб у світі за останнє століття було зруйновано тільки 300, та й то в довоєнні роки, у сенсі, до Другої світової.
Щоправда, зрозуміло, що для безпечної експлуатації ГЕС протягом сторіччя необхідно постійно її обновляти, реконструювати тощо. До того ж, на жаль, відбуваються зміни в кліматі, що теж позначається на безпечній роботі гідроспоруд, передає Інфобуд. Так, найбільші за останні п’ять років аварії на ГЕС у світі траплялися саме в результаті втручання погодних умов: у В’єтнамі аварія сталася через несподіваний тайфун, у Пакистані прорвало дамбу через різкий підйом води в результаті зливи, у Китаї причиною катастрофи з людськими жертвами був паводок.
Багато років тому через паводок було затоплено частину Києва. І у зв’язку з цим цікаво дізнатися: які перспективи безпеки Київської ГЕС? Як запевняє О.Карамушка, Київська гідроелектростанція служить уже 40 років, і немає жодних причин сумніватися в її надійності. Інша річ, що іноді трапляються аварійні скидання води. Але це штатні ситуації. Не вдаватимуся в технічні деталі, скажу тільки, що багато фахівців галузі запевняли «ДТ», що боятися нам нічого. Однак стовідсоткової гарантії, як ви розумієте, ніхто не дав. З урахуванням багатьох чинників, включаючи людський.
Крім асоціації «Укргідроенерго», у Харкові багато років плідно працює профільний інститут «Укргідропроект». Його фахівці успішно проектують гідрооб’єкти для багатьох країн і чудово знають, чого можна від них очікувати. «У системі «Укргідроенерго» працюють професіонали найвищого класу, котрі усвідомлюють ступінь відповідальності», — сказав в інтерв’ю «ДТ» головний інженер інституту, керівник проекту Ташлицької ГАЕС Юрій Ландау. Стосовно безпеки українських ГЕС Ю.Ландау каже, що в Україні багато робиться в цьому напрямі. Однак щоб надати переконливі матеріали, він запросив до себе в гості. З’їжджу, у тому числі і для того, щоб вислухати думку вітчизняних інженерів з приводу причин аварії на Саяно-Шушенській ГЕС, коли про них стане відомо.
