Аварійність київських тепломереж цього року порівняно з попереднім зросла на 26 відсотків!

Photo

Входження в опалювальний сезон стало темою учорашнього брифінгу в мерії, який провів перший заступник голови КМДА Олександр Попов. Уже за перші тижні роботи через аварійність тепломереж зазнали серйозних травм кілька киян та лишилися без опалення 49 житлових будинків.

Міські тепломережі, змонтовані ще 1977 року, щодня аварійною сиреною “благають” про реконструкцію. Понад 122 км труб покладено не у спеціальні лотки, як передбачають норми, а закопано просто в землю. “Аварійність мереж цього року порівняно з попереднім зросла на 26 відсотків. Лише за тиждень зафіксовано 281 небезпечну ситуацію,— каже перший заступник голови КМДА Олександр Попов.— Проте за добу ліквідували лише 121 пошкодження. Інші усували понад добу, що є серйозним негативом. Тому нам зрозуміле невдоволення мешканців. На жаль, є і об’єктивні, і суб’єктивні причини”.

Об’єктивна причина, за словами пана Попова, полягає в тому, що місто вже понад 10 років не вкладає коштів у реконструкцію систем житлово-комунального господарства та “Київенерго”. Окремі зауваження є до недоукомплектованих аварійних бригад АК “Київенерго”, а через застаріле обладнання затягується час виявлення пошкоджених ділянок та ремонтні роботи. За нормами, в бригаді має бути 7-8 спеціалістів, реально — 2-4 особи. Оскільки оновити обладнання немає можливості, в мерії прийняли рішення створити додаткові патрульні служби, які контролюватимуть територію і оперативно виявлятимуть пошкодження.

Олександр Попов зазначив, що в складній ситуації з тепломережами міста позитивним є той момент, що, за інформацією АК “Київенерго”, ми маємо стабільну роботу енергогенерувальних компаній і стабільний тиск у зовнішніх і внутрішньобудинкових мережах.

Проблемною сьогодні лишається ситуація на ВАТ “АК “Київводоканал”, що, за словами першого заступника мера, склалася через брак останніми роками фінансування для оновлення технологій і мереж підприємства. Прикладом такого недбальства позавчора став викид пари хлору в повітря. Поліпшити ситуацію з тепло- та водомережами міста можна. Своє особисте бачення розкриває Олександр Попов: “Ми маємо план дій, що як програму затвердили в КМДА. Відкритим лишається питання фінансових ресурсів. АК “Київводоканал” має значний потенціал, і з упровадженням енергозбережних технологій ми можемо реально зменшити собівартість продукції. Тоді це підприємство зможе стати прямим партнером Світового банку, ЄБРР і матиме можливість отримати кредитні ресурси на 4,25 відсотка річних з відстрочкою платежу на перші п’ять років. За окупності капіталовкладень, які сьогодні реально існують у “Київенерго” і “Київводоканалі”, ми могли б за 20 років кілька разів повернути вкладені кошти”.