У столиці більше сотні невизнаних пам’ятників архітектури під загрозою зникнення. Їх Міністерство культури та туризму п’ять років поспіль відмовляється занести до реєстру культурної спадщини. Деякі з них уже зруйнували, як-от велотрек на вулиці Богдана Хмельницького чи водопровід на Набережному шосе.
Те, що стародавні будівлі не пройшли перевірку Мінкульту, може означати для них знищення. Тепер їхнім власникам дозволено реконструювати, перебудовувати і зносити такі об’єкти. А раніше вони підлягали тільки науковій реставрації.
Законом передбачено Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Об’єкти, занесені до реєстру, можуть мати національне чи місцеве значення. Вони перебувають під пильною охороною держави. І все було б добре, якби формування реєстру відбувалося оперативніше. У перелік пам’яток, які охороняються державою, входять від сили 5 % тих об’єктів, які заслуговують такого статусу. Це дані в Україні. Лише за приблизними підрахунками науковців, за роки незалежності список пам’яток України, і архітектурних також, скоротився на 20 тисяч: зі 150 до 130 тисяч. У Києві ситуація дещо краща, однак від ідеальної далека.
У бізнесовому центрі міста вартість землі настільки висока, що навіть культурна цінність не рятує столітні будинки від знесення і пошкоджень. Згадати хоча б Софію Київську, яку звідусіль взяли в лещата новітні забудови, чи Національну оперу України, що межує зі скляною “химерою”.
Історичні споруди зникають під різними приводами: реставрації та перебудови, що порушили автентичність об’єкта, через аварійний стан, укріплення схилів тощо. Так чи інакше, а на місці стародавніх споруд з’являються нові, зі скла та бетону. Історичне середмістя столиці поступово набирає вигляду старих декорацій на тлі урбанізації.
Перший заступник голови Українського товариства охорони історичної та культурної спадщини (УТОПІК) Микола Пархоменко переконаний — старовинну архітектуру в столиці зносять системно і планомірно. “Київ створює у цьому плані небезпечні прецеденти для всієї держави. Вже зараз історичне обличчя міста перебуває під великою загрозою”,— наголошує Микола Пархоменко. У товаристві знають, навіть визнану архітектурну пам’ятку, що охороняється законом, знищити не так уже й складно. “Найпоширеніший метод — свідоме доведення будівлі до аварійного стану”,— додав пан Пархоменко.
УТОПІК створило символічну Червону книгу культурної спадщини, до якої занесли увесь історичний центр столиці. Однак на практиці “червоний” статус мало рятує старовинні будівлі. Їх усе одно “відсуває” за одвірки сучасна “бізнес-пропозиція”.
Найближчим часом з історичної мапи Києва може зникнути ще 107 старих будівель. Їх Міністерство культури відмовляється занести до реєстру культурної спадщини. Деякі з них уже зруйновано. Які на черзі?
