ОГЛЯДОВІ СТАТТІ

Насосні станції для будинку

Photo



Забезпечення приватного будинку або котеджу водою залежить не лише від наявності на ділянці свердловини або колодязя, але і від устаткування, яке здатне підняти цю воду на поверхню, відфільтрувати та подати в систему водопостачання. Для виконання такої дії існують електричні насосні станції.

Насосна станція перед початком монтажу

Зазвичай у споживача на першому етапі знайомства з насосними станціями виникає питання, що таке насосна станція в її побутовому понятті, і чим вона відрізняється від звичайного насоса. Фахівці говорять так: насосна станція – цей пристрій, здатний підтримувати постійний тиск води в системі водопостачання автоматично, тобто без втручання людини. У основі насосної станції лежить звичайно насос, але в неї входить так само ряд додаткових пристроїв: датчики тиску, гідроакумулятори, які управляють роботою насоса і реагують на підвищення або пониження тиску води. При цьому в такій системі може використовуватися будь-який конструктивний тип насоса.

Критерії вибору насосної станції
 
Якщо в будинку немає централізованого водопостачання, без насосної станції не обійтися. Але вибір насосної станції – справа відповідальна, і треба розуміти, якими параметрами при цьому керуватися.

Головний критерій насосної станції – її продуктивність. Води, що піднімається, повинно вистачати на потреби мешканців будинку. При цьому слід пам'ятати, що кількість води, що подається, залежить не лише від характеристик насосної станції, але і від характеристик свердловини, з якої проходить забір води. Можливості свердловини потрібно знати та враховувати – продуктивність, глибину, статичний та динамічний рівень води, діаметр труби і тип фільтру. Більшість насосних станцій розраховані на підйом води зі свердловин завглибшки до 9 метрів.

Жорсткої класифікації насосних станцій офіційно не існує, але фахівці ділять їх на:

– самовсмоктуючі відцентрові насоси;
– самовсмоктуючі вихрові насоси.

І ті і інші бувають моноблочні та консольні. Моноблочною називається насосна станція, в якій гідравлічна частина насоса знаходиться на одному валу з електродвигуном. Фахівці так само розділяють насосні станції на станції першого, другого і рідше третього підйому. Перший підйом здійснюється з колодязя або свердловини, другий створює тиск в системі вище рівня землі, наприклад, на другому або третьому поверхах, якщо треба підняти воду вище, то може бути і насос третього підйому. В цьому випадку працює декілька насосів в одному ланцюжку.

Забір води може вироблятися не лише зі свердловини або колодязя, але і з резервуару або навіть водопроводу. Найбільш затребуваними є насосні станції на базі самовсмоктуючого насоса.

Параметри насосної станції багато в чому визначаються можливостями свердловини

У більшості випадків для забезпечення потреб будинку, де проживає 3–4 людини, вистачає насосної станції малої або середньої потужності з об'ємом гідроакумулятора до 20 літрів. Продуктивність станції вимірюється в метрах кубічних. Більшість насосних станцій призначених для приватного використання, мають продуктивність від 2 до 4м3 в годину та напір в 40–55 метрів.

При виборі насосної станції слід звертати увагу на якість зборки і на матеріал виготовлення. Як правило, з економії багато деталей станцій роблять з пластика. Але як показала практика, пластик менш довговічний. Прийнятніші агрегати з чавуну або нержавіючої сталі. Такі насосні станції дорожчі, але довговічніші та менш шумні в роботі.

Найчастіше насосні автоматичні станції для будинку виробляють на базі відцентрових самовсмоктуючих насосів, оснащених вбудованими ежекторами. Вони мають відчутну перевагу, завдяки великому натиску (від 40м) і глибині всмоктування до 9м. Такі насосні станції так само не занадто критичні до присутності повітря в системі.

Робота насосної станції

У більшості випадків насосна станція для будинку складається з самого насосного агрегату, мембранного напірного бака, який обмежує кількість циклів запуску насоса, реле тиску і манометра. У комплект постачання так само входить кабель, роз'єм для підключення і клеми для заземлення. Насосна станція може бути укомплектована накопичувальним баком, хоча цей варіант вважається застарілим і зустрічається не часто. Насосна станція може мати гідроакомулятор.

Варіант із накопичувальним баком характерний тим, що накопичувальний бак досить громіздка конструкція, а кількість і напір води в ньому контролюється поплавцем. Датчик в такому баку включає підкочування, якщо рівень води знизився нижче заданого. Цей тип пристрою має ряд недоліків, а саме:

– низький напір, оскільки вода йде самопливно;
– складність в установці;
– значні габарити;
– потрібне розміщення вище за рівень житлових приміщень для установки бака;
– реальну небезпеку представляє відмова датчика переповнювання бака, що може привести до затоплення будинку.

Використання насосної станції для будинку з гідроакомулятором і реле тиску прогресивніший варіант, що має значно менше недоліків. Спеціальне реле в такій станції контролює верхня межа тиску повітря, яке в гідроакомуляторі стискується тиском води. Як тільки встановився заданий тиск, насос припиняє роботу до тих пір, поки не поступить сигнал від реле нижньої межі тиску. При малій витраті води насос включатися не буде, а в кран поступатиме вода з бака.

Автоматичні насосні станції, які використовується для водопостачання будинку, реагує на включення водопровідного крану. Як тільки кран відкритий, насос почне працювати та автоматично вимкнеться після його закриття. Таким чином, досягається безперебійне водопостачання в будь-якому необхідному об'ємі.

Різновиди насосних станцій

Насосні станції мають декілька різновидів за типом основного насоса. Вони можуть бути з ежектором і без нього. Насоси зі вбудованим ежектором піднімають воду зі свердловини за рахунок створюваної розрядки. Їх застосовують для відкачування води з глибоких (до 20-45 м) колодязів і свердловин. Вони продуктивні, але мають високий рівень шуму, тому, як правило, їх прагнуть встановити в підсобному приміщенні, а краще взагалі за межами житлового будинку. Найчастіше насосні станції з вбудованим ежектором застосовують для садово-городніх потреб.

Насоси з виносним ежектором дозволяють піднімати воду з глибини до 34 метрів. Сам ежектор із двома трубами опускають в колодязь або свердловину. Одна з труб служить для подачі води вниз в ежектор і створення всмоктуючого струменя. До недоліків станцій такого типу можна віднести чутливість до вмісту повітря та піску, а так само досить малий ККД. Зате таку станцію можна розміщувати всередині будинку, навіть якщо колодязь розташований на відстані до 20-40 м

Для будь-якої насосної станції небажана перевитрата води

Якщо насосна станція не оснащена ежектором, то всмоктування води проходить за зовсім іншою схемою та забезпечується за допомогою спеціальної багатоступінчастої конструкції гідравлічної частини. Такі насоси, пише iBud.ua, практично безшумні, при цьому споживають менше енергії при сумірних параметрах напору та продуктивності.

У продажу так само нерідко можна зустріти насосні станції, оснащені одно-, двох- або багатоступінчастими відцентровими (вихровими) насосами. У вихрових насосів невелика продуктивність по дебіту, але вони здатні дати досить серйозний напір води в системі, тому такі насосні станції використовуються в ланцюгах підвищення тиску у водопроводі будинку. Вони невеликі по розмірах і чинять мало шуму під час роботи і не бояться повітря в трубах.

Єдиний істотний недолік таких насосних станцій – вони дуже критичні до попадання в систему піску. При цьому в останніх моделях застосовуються такі новинки як охолодження електродвигуна перекачуваною водою і вбудований захист насоса від сухого ходу.

Вибір насосних станцій на внутрішньому ринку досить великий. Кращими вважаються насосні станції марок Saer Pedrollo Dab (Італія) та Granados (Німеччина). Виробляють насосні станції і в Україні, зокрема в Харкові на заводі «Промелектро» (торговельна марка «Водолій»). Ця техніка трохи краща дешевої китайської, але звичайно не Італія. Ціна хорошої насосної станції середньої продуктивності 2,5–3тис.грн. На жаль, на ринку дуже немало підробок під імениті бренди, зроблені на китайських комплектуючих.

Установка та експлуатація насосної станції

Для досягнення стійкого та надійного водопостачання будинку за допомогою насосної станції необхідно не лише вибрати відповідну модель насосної станції, але і правильно її встановити, виконувати певні вимоги в процесі експлуатації. Наприклад, принципово важливо працюючи зі свердловиною, встановити зворотний клапан (бажано з сітчастим фільтром), який не дозволить воді зливатися з системи у свердловину, якщо насос вимкнений. Інакше перед кожним запуском насос буде 3-5 хвилин працювати вхолосту, а води в крані не буде. Вихід з ладу насосної станції внаслідок попадання сміття в систему не є гарантійним випадком.

Необхідно провести заходи по недопуску замерзання системи в холодну пору року. Для цього насосна станція має бути постійно при плюсовій температурі, а трубопровід укладений нижче за глибину промерзання грунту. Перед першим запуском насосної станції необхідно заповнити водозабірний шланг водою, атакож заповнити водою робочу частину насоса. Якщо цього не зробити, насосна станція може вийти з ладу.

Насосна станція в зібраному виді

Насосні станції в корпусах із тонколистової сталі здатні резонувати, посилюючи шум, що виникає при кавітації. Це не є несправністю, але і особливо не радує господарів. Насоси з корпусами з чавуну шумлять набагато менше.

Часто зустрічається питання, чи має сенс збирати насосну станцію самостійно з окремих що комплектує, наприклад, в цілях економії. iBud.ua не радив би цього робити. Звичайно, на кожен насос знайде свій Кулібін. Але в заводської насосної станції перевага в тому, що вона не лише зібрана, але і протестована в заводських умовах на стаціонарних стендах, і тому вірогідність виходу її з ладу набагато менша. Крім того, насосну станцію можна буде відремонтувати на правах гарантії. Бажано, щоб уникнути сухого ходу в літній час забезпечити насосну станцію датчиком, який автоматично відключає двигун при падінні рівня води нижче за водозабірний шланг. Такий пристрій називається гідроконтроллер.
 
Важливо розуміти і те, що дані про ресурсні випробування, статистику відмов і інші цікаві відомості про насосні станції, що випускаються, ніхто з виробників, на жаль, не афішує. Тому до рекламної інформації в буклетах і на сайтах варто відноситись дуже критично.

Дмитро Михальчук, інженер-консультант по підбору насосних станцій ТОВ VDC повідомив iBud.ua наступне:
Грамотна в технічному плані людина досить часто в простій ситуації може підключити станцію самостійно по інструкції. Але, як показує практика, в більшій половині випадків все ж потрібна участь фахівця. При виборі моделі насоса та розрахунку споживання води фахівець потрібний обов'язково, оскільки саме в цій частині питання найчастіше допускаються прорахунки, коли йдеться про споживання води, схему підключення, необхідної продуктивності та потужності. Підрахувати водоспоживання самому досить складно. Дуже важливо знати ресурс свердловини та бути упевненим, що свердловина відповідає планованому водозабору.


Характерні помилки при установці та підборі насосної станції:

– некоректний підбір устаткування, помилки в глибині занурення водозабірної системи, внаслідок чого можна просто зіпсувати свердловину. В цьому випадку підриваються фільтри, свердловина починає пісочити, а пісок в системі дуже швидко виводить з ладу устаткування, в системі падає тиск і вимагається капітальний ремонт;

– завищене споживання води (більше, ніж може дати насос). В результаті падає тиск в системі;

– якщо насосна станція не правильно підключена і працює в позамежному режимі, вона швидко виходить із ладу. Частота включення може бути вище, ніж допустима по інструкції (як правило, рекомендована не більше 20 раз на годину). Гідробак повинен нівелювати частоту включення, але на практиці це буває не завжди.

Насосну станцію потрібно берегти від перебоїв із подачею електроенергії та від падіння напруги. Це здатне вивести з ладу електроустаткування та двигун, тому необхідно мати резервну систему живлення. Падіння напруги в сільській місцевості, підсадка лінії явище для України типове. Насос може згоріти, а може і не запускатися. Треба мати альтернативні джерела живлення, стабілізатори та автомати захисту насосної станції по струму. Якщо виконуються усі вимоги по експлуатації та не допускаються грубі порушення, то така техніка повинна працювати безперебійно мінімум 5-7 років.


Читайте також

Всі публікації