Пенсіонери — найбільш сумлінні платники комунальних послуг, не платять ті, хто має великі квартири і по два автомобіля

— Кількість поривів комунікацій у порівнянні з минулим роком зросла на 15 відсотків. Восени включали опалення — труби лопалися до сотні разів за день, — розповідає 41-річний Петро ­Пантелеєв, заступник голови Київської міськадміністрації.

Зустрічаємося 4 січня о 16:00. Пантелеєв щойно приїхав з наради в Кабінеті міністрів, запрошує до приміщення на сьомому поверсі адміністрації.

— Зараз у Києві будують десятки мільйонів квадратних метрів житла, офісно-торговельних площ. А інфраструктура залишається старою. Позаторік майже всі гроші йшли на встановлення теплолічильників. Цього року плануємо замінити 15 кілометрів мереж, виділили 70 мільйонів гривень. Через діряві труби Київенерго закладає в тариф 18 відсотків тепловтрат.

Де найбільш зношені комунікації?

— В Оболонському, Шевченківському, Солом'янському районах, на масивах Нивки і Сирець. Найнебезпечніші — бітумоперлітні труби. При розриві утворюється воронка, в яку падає техніка, люди. Вже були загиблі. На Оболоні лопаються труби невеликого діаметра, які підводять тепло безпосередньо до будинків.

Наприкінці грудня кияни отримали платіжки за листопад. На них були нарікання, як на жовтневі?

— У листопаді ми запровадили нову систему обрахунку. Будинки без лічильників сплачують по середньому показнику споживання тепла оселями з приладами обліку. Скарг немає. За жовтень власникам квартир на 50 "квадратів" приходили рахунки на 2–3 тисячі гривень. А за листопад — трохи більше тисячі.

У будинках зникають лічильники тепла.

— За рік украли понад 220 лічильників. Люди звинувачували працівників Київенерго та жеків. Злодії не мають до них жодного стосунку. Це чоловіки середнього віку, технічно обізнані. Здають деталі на металобрухт.

Як кияни заощаджують на комуналці?

— Модернізують теплові пункти, утеплюють будинки, міняють вікна, двері. ­Замінюють систему освітлення, труби в підвалах.

Торік ми запровадили нову програму. 70 відсотків вартості утеплення будинку сплачує міська влада, решту — жителі. Вони мають подати техніко-­економічне обґрунтування та документи, що підтверджують гарантії оплати. Рішення про утеплення будинку мають підтримати більшість жителів. На програму "70/30" цьогоріч виділили 20 мільйонів гривень.

Що модернізували за цією програмою?

— На вулиці Шолом-Алейхема дві 16-поверхівки зібрали 133 тисячі гривень на новий теплопункт. Місто виділило ще 284 тисячі. Встановили обладнання з підкачки, підігріву та циркуляції води. Нові насоси економлять половину електроенергії. Люди заощадили на рахунках за воду 193 тисячі гривень. Не треба спускати по 15 хвилин, щоб пішла гаряча.

Не всі можуть давати гроші на переобладнання.

— У двох 16-поверхівках — майже 200 квартир. Кожна родина здала по 660 гривень. За сезон цей внесок окупиться. Малозабезпеченим ми готові допомогти. Але пенсіонери — якраз найсумлінніші платники комунальних послуг і подібних робіт. Не платять ті, хто має великі квартири та по два автомобілі.

Скільки в місті зареєстровано об'єднань співвласників багатоквартирних будинків?

— Є близько тисячі ОСББ і 915 житлово-будівельних кооперативів. У них неможливо залучити всіх. Хтось не готовий, хтось не може знайти відповідальних, технічно та юридично освічених людей. Ми в адміністрації організували "Школу обізнаного киянина". Проводимо лекції потенційним керівникам ОСББ. Навчаємо їх, як взаємодіяти з постачальниками послуг, ефективно використовувати площі. Пояснюємо, як організувати юридичний супровід.

Як гріються мешканці 40 будинків, які зводив забудовник Анатолій Войцехівський? Влада відмовилася підключати їм опалення.

— Вирішили проблему лише одного комплексу "Перлина Троєщини", який тепер називається "Небо Скай". Його мешканці створили ОСББ, уклали угоду на обслуговування з Київенерго. На решті об'єктів ситуація складна. У будинках по кілька центрів впливу — ЖБК і ОСББ. Не можуть розібратися між собою. Адміністрація не знає, з ким співпрацювати. Буває, не виконують технічні умови постачальників послуг. Будівлі живляться електрикою від якихось переносок, незаконних ліній. Від будмайданчика кидають кабель, потужність якого не розрахована на 400 квартир. Улітку ще перебиваються, а взимку система не витримує.

Мешканці цих комплексів скаржаться на бездіяльність мерії.

— Люди не повинні були взагалі туди заселятися. Живуть без дозволів. Наприклад, для будинку на Харківському шосе треба було звести трансформаторну підстанцію, прокласти електрокабелі. Цього не зробили.

Люди мерзнуть не лише в ­будинках Войцехівського.

— Будівлі відключають через аварії. Станом на 16:00 4 січня внаслідок проривів без опалення 10 будинків. Труби лагодять щонайдовше добу. Буває, що в помешканні температура нижче 18 градусів. Це або теплопостачальна організація не додає параметрів, або щось розбалансовано в самому будинку. Інколи винні самі люди. Якось виїжджав на одну адресу. Жінка регулярно скаржилася на холод. Зайшли, а в неї величезні щілини у вікнах. Шибки навіть не закриваються.

Яка ситуація в Києві зі сміттям?

— Сміттєва катастрофа загрожує не лише столиці, але й усій Україні. 95 відсотків непотребу звозять на звалища. Переробних заводів немає. Зараз під Києвом майже в кожному селі є сміттєзвалище.

Є можливість за кошти польського інвестора звести сміттєпереробний завод біля ТЕЦ-6. Це на Троєщині. Завод віддаватиме тепло в мережу та електроенергію. Має запрацювати через два роки.

Останнім часом кіоски біля метро зносять уночі й вибірково. Чому?

— У кожному районі є карта-схема розміщення кіосків, узгоджена на громадських слуханнях. Власників кіосків, які в неї не потрапили, попереджаємо, просимо прибрати. Нас ігнорують, тому діємо радикально. Усі масштабні будівельні роботи зручніше проводити вночі. Не такий інтенсивний рух на дорогах, немає перехожих, легше під'їхати техніці. Все законно. Проблем не було б, якби власники кіосків дотримувалися закону й не чинили опору. Вони ж нападають на комунальників із палицями, розпилюють газ, кілька разів стріляли.

Мерія заявляла, що проводитиме рейди по квартирах. У мешканців перевірятимуть прописку.

— Нас цікавить не прописка. Ми прагнемо зменшити тарифи. У житлових будинках відкривають перукарні, хостели. А лічильники не встановлюють. Виникають перевитрати гарячої й холодної води, більше продукується сміття. Будинковий прилад обліку показує витрачені 2 тисячі "кубів ". Люди споживають і сплачують тисячу. Решту підприємство оформляє як збиток, закладає в тариф. Поки лише закликаємо людей встановити лічильники і сплачувати чесно. Інакше подаватимемо до суду. На вулиці Олени Теліги у двокімнатній квартирі прописана одна жінка, а живе 11 китайців. Лічильника не мали.

Маємо захищати інтереси сумлінних платників послуг. Співпрацюватимемо з головами ОСББ і ЖБК. Представники комунальних підприємств із правоохоронцями мають право ходити квартирами. Треба змусити комунальників проводити рейди. Вони не хочуть. Їм простіше закласти збитки в тариф і навісити борги на всіх.

2600 кілометрів теп­ломереж столиці зношені. Це — 70% усіх комунікацій міста. Прокладені в ­1970-х, мали термін експлуатації 25 років. Для їх відновлення потрібно близько 600 млн євро.

1  200  000 тонн сміття за рік продукують кияни і гості міста. 250 тис. т непотребу спалюють, решту відвозять на звалища.

Живе з родиною у двокімнатці

Петро Пантелеєв народився в Києві. 1997-го закінчив Київський державний технічний університет будівництва й архітектури, за фахом — інженер-будівельник. Працював головним інженером і начальником жеку, у Головному управлінні Житлово-комунального господарства Києва. Чотири місяці очолював Шевченківську районну державну адміністрацію. З вересня 2014 року — заступник голови міськадміністрації.

Живе поблизу Київського політехнічного інституту у двокімнатній квартирі з дружиною і 12-місячною дочкою. Автомобіля не має.

— Люблю подорожувати. Був майже у всіх країнах Європи. Сподобалася Фінляндія рівнем і стилем життя, згуртованістю нації, — каже.