РОС УКР

Основні тренди, які будуть визначати стан економіки України у 2017 році

Основні тренди, які будуть визначати стан економіки України у 2017 році
10 січня

В 2016 році вперше після депресивних 2012-2013 і кризових 2014-2015 рр. економіка України продемонструвала позитивні показники економічного зростання. За три квартали року приріст ВВП становив в постійних цінах 1,3%.  Щоб зрозуміти значимість цього факту, варто нагадати, що в останній раз (якщо не вважати сумнівний четвертий квартал 2013 р.) позитивний показник український ВВП демонстрував у другому кварталі 2012 року.

ПОЗИТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ

Важливо, що основним двигуном виходу економіки з кризи стали  інвестиції в основний капітал. За три квартали вони зросли на 16,4%. Активізація інвестиційних процесів дала відповідний поштовх для вітчизняного машинобудування та будівельної галузі. Останнє, в свою чергу, стимулювало випуск будматеріалів.

Зростання сукупного внутрішнього попиту призвело до збільшення імпорту. У порівнянних цінах за три квартали він збільшився на 2,2%. У той же час експорт був на 5,3% менше, ніж у минулому році. Це різко погіршило стан торговельного балансу, а його негативний внесок у ВВП зріс у порівнянні з трьома кварталами 2015 року в чотири рази.

Зафіксовані в 2016 р. тенденції економічного зростання виявилися несподіваними для багатьох експертів. Збільшення капітальних інвестицій відбувався при збереженні утрудненого доступу до кредитування і вкрай слабким бюджетних витрат. Інвестиції зростали в першу чергу за рахунок дуже обмежених власних коштів підприємств. Це свідчить про здорових процесах адаптації бізнесу до макроекономічних ризиків, його реакції на конкурентні виклики. Однак питання про те, як довго цей тренд буде тривати, залишається відкритим.

ЗАГАЛЬНОСВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ І МІСЦЕ УКРАЇНИ

У цілому очікування щодо перспектив зростання української економіки в 2017 році — досить оптимістичні. Сприятливим буде зовнішній ринок. Зараз провідні міжнародні аналітичні структури демонструють обережний оптимізм з приводу динаміки світової економіки в 2017 р. Вони очікують помірного зростання порівняно з 2016 роком. Згідно з прогнозами, очікується помірна позитивна динаміка цін на основну експортну продукцію України, зокрема, зерно та метал. Експортерам буде сприяти також прогнозована ревальвація долара США.

Отже, у наступному році варто очікувати  відновлення позитивних показників приросту експорту. Між тим, загальна обмеженість динаміки світової торгівлі не дозволить експорту стати дієвим  двигуном економічного зростання, як це було, наприклад, в 2003-2004 або 2006-2007 рр. Головні фактори економічного зростання будуть позиціонуватися на внутрішніх ринках.

ГАЛУЗІ — ДВИГУНИ ЗРОСТАННЯ

Можна очікувати, що в 2017 р. буде тривати адаптація суб'єктів господарювання та споживачів до посткризових реалій. Тому варто очікувати збереження тренду зростання капітальних інвестицій. Також повинні і надалі покращуватись підприємницькі очікування і споживчі настрої.

У разі досягнення стабілізації ситуації в зоні АТО додатковим чинником зростання стануть відновлення зруйнованих житла та інфраструктури, відновлення ділової активності в «прифронтовій» зоні.

У зв'язку з продовженням зростання будівельної діяльності з високою ймовірністю можна очікувати позитивної динаміки у виробництві будівельних матеріалів. Також буде рости дорожнє будівництво, стимульоване коштами державного бюджету і бюджетів місцевих громад, які будуть направляти доходи на ремонт та будівництво місцевих доріг.

У кращому становищі будуть підгалузі, які вже мають певні усталені джерела фінансування через попит, вертикальну інтеграцію або програми бюджетного фінансування. До таких, зокрема, відноситься: аграрне машинобудування, виробництво машин для харчової промисловості, для металургії, енергетичне обладнання, пов'язане з інвестуванням в енергозбереження, виробництво залізничного рухомого складу, галузі оборонно-промислового сектора.

СПОЖИВЧИЙ ПОПИТ

У 2017 р. очікується відчутне посилення вкладу в економічне зростання з боку споживчого попиту. Основним рушієм цього стане підвищення з 1 січня наступного року до 3200 грн мінімальної заробітної плати. Збільшення доходів малоприбуткових категорій населення буде сприяти зростанню попиту, в першу чергу — на товари повсякденного споживання масового виробництва. Це буде стимулювати випуск продукції харчової і легкої промисловості.

Проте потужність цього ефекту буде дуже залежати від доступу підприємств до фінансових ресурсів, потрібних для збільшення і модернізації виробництва у відповідь на зростання споживчого попиту. А також   для збереження прибутковості бізнесу шляхом приведення продуктивності праці у відповідність з її підвищеною вартістю.

РИЗИКИ І «НЕБАЖАНІ» ВПЛИВУ

Як завжди, реалістичність прогнозу залежить від врахування можливих ризиків. Якщо вивести за дужки ймовірні, однак малопрогнозовані позаекономічні впливу (активізація військових дій на Сході, поширення методів «гібридної війни» проти України, загострення суспільно-політичної кризи), залишається чотири основних економічних ризику.

Ризик перший   пов'язаний з глобальною економікою. Якщо відбудеться зниження показників її зростання та погіршення кон'юнктури традиційних експортних ринків, відновиться спад в експортоорієнтованих секторах економіки України. Також може послабитися приплив прямих іноземних інвестицій, що негативно позначиться на економічному зростанні та курс гривні.

Ризик другої   надмірне прискорення інфляції на основі «розігріву» споживчого ринку. Результатом буде жорстка монетарна політика, яку буде здійснювати Нацбанк в рамках ідеології інфляційного таргетування. Можливий наслідок — утиск капітального інвестування і гальмування економічної активності в цілому.

Ризик третій   перевищення «планового» показника девальвації гривні (наприклад, з-за стрімкого погіршення торгового сальдо, або погіршення за певних причин курсових очікувань). Це може призвести до додаткового посилення інфляції, подорожчання імпортних енергоресурсів, до зростання потреби у додаткових коштах для погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті.

Ризик четвертий   неотримання очікуваних додаткових надходжень до бюджету та Пенсійного фонду від підвищення мінімальної заробітної плати. Що буде змушувати покривати бюджетний розрив через збільшення запозичень на внутрішньому ринку. Наприклад, через приховану емісію. Це може призвести до макроекономічної дестабілізації або до жорстких заходів НБУ у монетарній політиці. Альтернативою може бути зменшення бюджетних витрат, з яких найпершими будуть скорочені видатки розвитку.

КОНТРЗАХОДИ: ПРО ЩО ВАРТО ПОТУРБУВАТИСЯ УРЯДУ?

Тому уряду варто було б здійснити ряд кроків для запобігання ймовірних ризиків, а саме:

•  сприяти інвестиційним процесам як ключовому двигуну прискорення економічного зростання, передбачити спрощення доступу підприємств до «довгим» кредитами, оптимізувати капітальні видатки центрального і місцевих бюджетів, заохочувати індивідуальні інвестиції в розвиток дрібного бізнесу і житлове будівництво/модернізацію житла;

•  сприяти експорту для компенсації погіршення сальдо зовнішньої торгівлі. Основними заходами в цьому напрямку повинні стати побудова фінансових механізмів експортного страхування, надання інформаційної та дипломатичної підтримки просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки;

•  заохочувати розвиток малого і дрібного бізнесу. А також поглиблювати дерегуляцію, надавати стимули для започаткування власної справи, сприяти виходу малих підприємств на зовнішні ринки тощо;

•  запобігати інфляцію через немонетарні інструменти: конкурентну політику, сприяння розвитку внутрішнього ринку;

•  проводити активну політику на ринку праці для запобігання зростанню безробіття через подорожчання праці для роботодавців.

Отже, оптимізм щодо перспектив вітчизняної економіки може бути обґрунтованим, тільки якщо він буде поєднуватися з відповідальним ставленням до ризиків, з якими може зіткнутися Україна в наступному році.

З 1 січня 2017 року в Україні набуває чинності ряд нових правил і законопроектів

ЗМІНИТЬСЯ СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ ПЕНСІЙ

З 1 січня, відповідно до закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», запускається накопичувальна система виплати пенсій. Це означає, що кожен українець віком до 35 років починає відраховувати частину своєї зарплати на майбутню старість. Такі відрахування акумулюються на індивідуальному рахунку, скористатися якими можна буде виключно після виходу на пенсію.

протягом п'яти років — з 2017 по 2022 — відсоток відрахувань поступово зростає: з 2% до 7%. При цьому, однак, зберігаються і відрахування на солідарну пенсійну систему. Таким чином, при одночасному збереженні і солідарної (старої) і накопичувальної (нової) пенсійної системи деяким категоріям громадян доведеться платити від 22% + 2% до 22% + 7% податків протягом найближчих років.

Нагадаємо, що наразі мінімальна пенсія становить 1247 гривень, а протягом наступного року вона збільшиться до 1400 грн. І це при мінімальному прожитковому мінімумі в 1600 грн і зростанні зарплати до 3200 грн.

ДЕРЖАВА ПОЧНЕ РЕГУЛЮВАТИ ЦІНИ НА ДЕЯКІ ЛІКИ

Кабмін прийняв рішення про введення з 1 січня державного регулювання цін на ліки проти серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми, яке має забезпечити зниження цін. На вказаний перелік ліків будуть встановлені граничні ціни (вища межа цін) на рівні не вище, ніж у країнах-сусідах. Визначено п'ять країн-сусідів: Польща, Латвія, Словаччина, Угорщина, Чехія.

Вартість ліків буде відшкодовуватися за рахунок держави, на це у проекті Державного бюджету на 2017 рік передбачено 500 млн грн, ще 632 млн грн закладено на відшкодування вартості інсуліну.

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ПІДВИЩИТЬСЯ ДО 3200 ГРН, А ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ — ДО 5266 ГРН

Умови для підвищення зарплати створила Верховна Рада України, підтримавши за основу і в цілому законопроект №5130 «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України». Їм встановлюється новий порядок формування тарифної сітки оплати праці. За відповідний законопроект проголосували 227 народних депутатів при необхідному мінімумі 226.

Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що з 1 січня 2017 року мінімальна зарплата вчителя в Україні буде складати 5266 грн.

Також з 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати вже не буде змінюватися протягом року в залежності від перегляду прожиткового мінімуму. Але, як і раніше, він буде встановлюватися ВРУ не рідше одного разу на рік.

ДИРЕКТОРИ ШКІЛ ТА РЕКТОРИ ВНЗ ПОЧНУТЬ ПОДАВАТИ Е-ДЕКЛАРАЦІЇ

Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що починаючи з 1 січня розшириться коло суб'єктів е-декларування.

Під другу хвилю е-декларування потраплять особи, які вже заповнювали електронні декларації за 2015 рік, а також прирівняні до них для цілей закону України «Про запобігання корупції» посадові особи, юридичні особи публічного права.

У АГРАРІЇВ ЗАБЕРУТЬ ПІЛЬГИ

У чинному Податковому кодексі написано, що з 1 січня 2017 року всі аграрії переходять на загальну систему оподаткування. І якщо Верховна Рада України не затвердить якісь нові норми, то це відбудеться автоматично.+

Так, для аграріїв буде скасовано спеціальний режим оподаткування галузі.

У той же час дотації на сільське господарство в 2017 році збільшаться вдвічі і будуть становити 5,5 млрд грн. У 5 разів зросте бюджет Міністерства аграрної політики і становитиме 7,4 млрд грн.

Ярослав ЖАЛІЛО, Інститут суспільно-економічних досліджень

Статті

Всі статті