Спорудження будинку завжди починається з фундаменту. Який би тип будинку ми не вибрали, але без фундаменту ніяк. Для будівництва будинку з пінобетону побут вибраний ділянка, де дрібний пісок, що утворює пливуни в зоні грунтових вод, залягав майже під поверхнею. Після довгих роздумів та консультацій із фахівцями вибір був зупинений на суцільному плитковому фундаменті. Варіант не найдешевший, але в даному випадку він був оптимальним. Такий фундамент зможе утримати на собі усю конструкцію в таких скрутних умовах.
Крок перший – будівництво фундаменту
Після грубої роботи бульдозера, що зняв рослинний шар, робимо вирівнювання котловану під фундамент вручну. За допомогою звичайних совкових лопат, рейки та рівня отримана рівна горизонтальна поверхня. Користуватися ескалатором було дуже-таки важко, адже грунт схильний до обвалу, тому довелося працювати вручну.
На вирівняному ложі котловану з брусків були побудовані «сходи» – основа майбутньої опалубки.
До внутрішніх сторін «сходів» вертикально прибиваються дошки, утворюючи т.з. «пісочниці». Проміжки між ними утворюють ребра жорсткості з нижнього боку фундаментної плити, на яких спираються несучі стіни.
&«Пісочниці» заповнюються великим піском, який рясно поливається водою. Потім пісок ретельно трамбується. В результаті виходить дуже щільна поверхня, на якій взуття не залишає відбитку. Ущільнений пісок закривається товстою поліетиленовою плівкою, яка кріпиться до дощок степлером. У жарку погоду плівка стає еластичні та добре натягається.
По прикладу сходів вертикально вкопуються стійки опалубки. Зовнішня опалубка з дощок прибивається до стійок, які додатково зміцнюються підкосами. Верх опалубки під фундамент вирівнюється строго по рівню.
Готова опалубка оббивається зсередини пергаміном. Під несучі стіни ( в проміжки між «пісочницями» і по периметру укладаються каркаси з арматури.
По розмітці розкладаються арматурні прути нижніх грат і прив'язуються до каркасів дротяними скручуваннями. До пов'язаних нижніх грат дротом кріпляться т.н «лисички» (проставки)до яких потім кріпляться верхні арматурні грати з кроком 20см. Тепер усе підготовлено до заливки бетоном. Прути арматури «скують» бетон навіки і побудований фундамент для будинку з пінобетону стане твердіший за камінь.
Нарешті заливаємо бетон. Укладання з «міксера» відбувається швидко та без особливих проблем.
Бетонну суміш рівномірно розподіляють по опалубці. Горизонтальність поверхні визначена бортами опалубки. Вирівнювання поверхні бетону виконується дерев'яною рейкою. Фундаментна плита виходить рівною та міцною.
Крок другий – будівництво підвалу
Першими укладаються кутові піноблоки, нижню сторону яких змочують водою для кращого зчеплення з розчином. Вгору першого ряду блоків для захисту від капілярної вологи наноситься гідроізоляція розчину, гідроізоляційний склад наноситься в декілька шарів. Перед нанесенням наступного шару попередній ретельно зволожується.
Подальша кладка піноблоків ведеться на клейовому розчині. Усі компоненти ретельно дозуються. Суха клейова суміш засипається у воду. Перемішувати клейову суміш за допомогою електродриля краще в пластиковому відрі – легше відмивається і менше гримить.
Спочатку суміш наноситься на горизонтальну поверхню пінобетонного блоку, а потім на вертикальну. Черговий блок укладається на місце і вирівнюється по горизонталі і по шнуру. У кладці зовнішніх стін циркуляркою з твердосплавним диском робляться два паралельних пропіли завглибшки близько 5 см
За допомогою зубила та молотка серединка між пропілами виламується та очищається від осколків. Над канавками вивішуються арматурні прути, що зварюються на кутах. Зварена арматура фіксується прокладеннями з щебеня в центрі канавки, що заповнюється цементним розчином. Таким чином у нас виходить кут підвалу. Арматура надійно утримуватиме блоки і виконуватиме протиусадкову функцію, в майбутньому убереже стіни від тріщин.
Для віконних та дверних перемичок зварюються невеликі арматурні каркаси. З вузьких блоків над отвором склеюється «коробочка», у яку вкладається арматурний каркас, він утримуватиме вагу блоків над віконним або дверним отвором. Коробочка заповнюється бетонним розчином високої міцності. Різання блоків легко здійснюється електроножівкою. При роботі самостійно для будівництва стін підвалу будинку з пінобетону буде потрібно приблизно три тижні.
Крок третій – армований пояс будинку
Арматурні каркаси для залізобетонного поясу виготовляються безпосередньо на стіні. Готові каркаси мають занадто велику вагу, щоб їх піднімати в зібраному виді. Нарізані в розмір арматурні прути укладаються на дерев'яні шаблони поверх стіни. Каркаси по черзі зварюються та вирівнюються по осях та по горизонталі. У місцях перетинів та стиків каркаси додатково скріплюються зварюванням за допомогою куточків. Особливо ретельно скріплюється арматура в кутових стиках стін будинку.
Циркулярною пилою з твердосплавним диском на пінобетонному блоці робляться направляючі надрізи з обох боків. Потім використовуємо електропилу, полотно якої точно йде по направляючих пропилах від циркулярки, таким чином з одного повномірного блоку отримуємо декілька вузьких «дощечок».
Отриманими «дощечками» з обох боків обкладаємо укладені на стінах арматурні каркаси, отримуючи своєрідне корито. Незнімну опалубку для несучої колони в підвалі виготовляємо на місці з обрізків пінобетону. Склеюємо з них коробочку, фіксуємо струбцинами та заповнюємо бетоном.
Для виготовлення опорної проміжної стіни в підвалі у фундаментній плиті по розмітці свердляться отвори для закладки арматури. У підготовлені отвори на значну глибину забиваються вертикальні арматурні стержні, до яких підв'язується горизонтальна арматура.
Спеціальним гачком з тріскачкою в'язати арматуру дуже легко і швидко. Арматурні грати встановлюються строго по схилу і закріплюється від зміщення стягуваннями з дроту та дерев'яними клинами. До встановлених в торцях брусків, що визначають товщину стінки, попарно прибиваються дошки опалубки, захищені поліетиленовою плівкою від зіткнення з бетоном. Бетон укладається між дошками і трамбується. Плівка оберігає бетон від швидкого висихання та забезпечує гладку поверхню стіни.
У отворах до бічних сторін цвяхами прибиваються опорні бруски для опалубки перемичок. На опорних брусках встановлюються дерев'яні кружала – горизонтальна опалубка з «сороковки». Кружала з'єднуються з опорними брусками цвяховим з'єднанням через проміжний брусок. Так простіше згодом робити розпалубку. З боків кріпляться щити, що оберігають вузькі блоки обкладання від зміщення під час бетонування. Кладка з вузьких блоків-& laquo;дощечок» завершує спорудження опалубки перемичок.
Усі підготовчі роботи завершені. Настає черга укладання бетону. Готовий бетон укладається в незнімну опалубку по периметру стін. Блоки опалубки заздалегідь зволожуються для кращого зчеплення з бетоном. Поверхня укладеного бетону вирівнюється на рівні верху блоків опалубки та ретельно загладжується. Проміжна стінка в підвалі також повністю забетонована. Її верх виведений на одну відмітку з верхом інших стін.
Крок четвертий – перекриття
Для перекриття використовуватимуться соснові бруси, які заздалегідь були добре висушені та простругані. Кожен струганий брус необхідно покрити антисептиком. За допомогою блоків усі балки майбутнього перекриття піднімаються на стіну з пінобетону.
На заставні різьбові анкери з оцинкованої шпильки М20 надіваються прокладення з руберойду та антисептимовані балочні подушки. У балках навпроти шпильок свердляться крізні отвори. Насаджені на анкери балки затягуються гайками з широкою шайбою.
У іншій частині будинку готується опалубка залізобетонного перекриття. Після укладання арматури перекриття бетонується. У залізобетонному перекритті майбутнього санвузла передбачені отвори для пропуску труб.
Подальша кладка стін будинку ведеться звичайним порядком. Кожен ряд кладки ретельно вирівнюється. Після вирівнювання увесь пил змітається дочиста. Стіни швидко ростуть вгору. Перший поверх майже закінчений. Верх стін укритий на зиму смугами руберойду.
Крок п'ятий – дах будинку з пінобетону
У верхньому ряді кладки поверху знову влаштовується монолітний залізобетонний пояс із заставними різьбовими шпильками. Антисептимовані мауерлати укладаються на бетон з підкладкою з двох шарів руберойду. Отвори в брусах мауерлатів свердляться по місцю. Бруси насаджуються на різьбові шпильки та затягуються гайками. Далі балки перекриття піднімаються на стіни. Їх кінці необхідно додатково обробити антисептиком. На кінцях стійок каркаса випилюються шпильки. Грубі поверхні спилів легко зачищаються і вирівнюються шліфмашиною з пелюстковим диском.
У брусах нижнього обв'язування видовбуються гнізда для стійок каркаса мезоніну. У готові гнізда нижнього обв'язування встановлюються стійки каркаса, що фіксуються вертикально тимчасовими підкосами. На встановлені стійки насаджуються бруси верхнього обв'язування з готовими гніздами.
Бруси туго насаджуються на шипи стійок за допомогою важкого гумового молотка. Усі тимчасові кріплення зручно збирати за допомогою швидкорозжимних струбцин. Жоден помічник не зможе утримувати деталі так надійно та довго. За допомогою великих струбцин можна вирівняти каркасні стіни по вертикалі, стягуючи або розсовуючи верх протилежних стін. Збирається каркас мезоніну. На балки перекриття необхідно укласти тимчасовий ходовий настил із тонких дощок.
Стропила для даху мезоніну заздалегідь готуються до установки. Їх кінці, які залишаться видимими в майбутній будові, забарвлюються, наприклад, "Пінотексом". Далі встановлюються крокви мезоніну по місцю.
Конькові бруси підтягуються до внутрішніх вершин установлених кроквяних ніг з вирізаними майданчиками і кріпляться до них «глухарями». Для зменшення розпору від кроквяних пар, що вільно стоять, встановлюються затягувачі-ригелі. Кінці прогонів теж оброблені "Пинотексом" до установки. Коса обшивка каркаса дошками дозволяє відмовитися від установки брусових підкосів та значно економить час і кошти. Каркас із косою обшивкою перетворюється на свого роду ферму, дуже міцну та жорстку. Усередині майбутньої перегородки влаштовані дощаті підкоси, що забезпечують поперечну стійкість паралельних стін.
Середні прогони основного даху одним кінцем спираються на невеликі каркаси фронтонних стін, а іншим – на перекладини каркаса стін мезоніну. Виконується безпосередньо установка крокв мезоніну та середніх прогонів. Далі приступають до установки крокв основного даху. Для підйому крокв встановлюються кран-балки з товстих дощок, на яких монтуються мотузяні талі. Проводять монтаж кроквяних ніг.
Потужні бруси середніх прогонів сприймають основне навантаження від снігу та покрівлі. Конькові прогони підтягуються до встановлених крокв знизу і додатково кріпляться до каркаса стіни металевим куточком. Після монтажу усіх крокв приступають до монтажу обрешетування.
Для монтажу опор навісу крильця ще раніше в ході кладки в стіни були замоноличені різьбові шипи. Опори навісу монтуються на заставних різьбових шпильках (див. рис. вище).
Для рулонної покрівлі на крокви вкладається суцільний настил з вузьких дощок. Оскільки карнизи залишаться непідшитими, усі видимі сторони дощок заздалегідь покриваються "Пинотексом". У обшивці основного даху також застосовуються дошки, оброблені з нижнього боку. Будинок усього має п'ять дахів, які послідовно обшиваються руберойдом.
 |
Після грубої роботи бульдозера, що зняв рослинний шар, робимо вирівнювання котловану під фундамент вручну. За допомогою звичайних совкових лопат, рейки та рівня отримана рівна горизонтальна поверхня. Користуватися ескалатором було дуже-таки важко, адже грунт схильний до обвалу, тому довелося працювати вручну.
На вирівняному ложі котловану з брусків були побудовані «сходи» – основа майбутньої опалубки.
До внутрішніх сторін «сходів» вертикально прибиваються дошки, утворюючи т.з. «пісочниці». Проміжки між ними утворюють ребра жорсткості з нижнього боку фундаментної плити, на яких спираються несучі стіни.
 |  |  |
&«Пісочниці» заповнюються великим піском, який рясно поливається водою. Потім пісок ретельно трамбується. В результаті виходить дуже щільна поверхня, на якій взуття не залишає відбитку. Ущільнений пісок закривається товстою поліетиленовою плівкою, яка кріпиться до дощок степлером. У жарку погоду плівка стає еластичні та добре натягається.
По прикладу сходів вертикально вкопуються стійки опалубки. Зовнішня опалубка з дощок прибивається до стійок, які додатково зміцнюються підкосами. Верх опалубки під фундамент вирівнюється строго по рівню.
 |  |
Готова опалубка оббивається зсередини пергаміном. Під несучі стіни ( в проміжки між «пісочницями» і по периметру укладаються каркаси з арматури.
По розмітці розкладаються арматурні прути нижніх грат і прив'язуються до каркасів дротяними скручуваннями. До пов'язаних нижніх грат дротом кріпляться т.н «лисички» (проставки)до яких потім кріпляться верхні арматурні грати з кроком 20см. Тепер усе підготовлено до заливки бетоном. Прути арматури «скують» бетон навіки і побудований фундамент для будинку з пінобетону стане твердіший за камінь.
Нарешті заливаємо бетон. Укладання з «міксера» відбувається швидко та без особливих проблем.
 |  |
Бетонну суміш рівномірно розподіляють по опалубці. Горизонтальність поверхні визначена бортами опалубки. Вирівнювання поверхні бетону виконується дерев'яною рейкою. Фундаментна плита виходить рівною та міцною.
Крок другий – будівництво підвалу
Першими укладаються кутові піноблоки, нижню сторону яких змочують водою для кращого зчеплення з розчином. Вгору першого ряду блоків для захисту від капілярної вологи наноситься гідроізоляція розчину, гідроізоляційний склад наноситься в декілька шарів. Перед нанесенням наступного шару попередній ретельно зволожується.
 |  |
 |
Спочатку суміш наноситься на горизонтальну поверхню пінобетонного блоку, а потім на вертикальну. Черговий блок укладається на місце і вирівнюється по горизонталі і по шнуру. У кладці зовнішніх стін циркуляркою з твердосплавним диском робляться два паралельних пропіли завглибшки близько 5 см
За допомогою зубила та молотка серединка між пропілами виламується та очищається від осколків. Над канавками вивішуються арматурні прути, що зварюються на кутах. Зварена арматура фіксується прокладеннями з щебеня в центрі канавки, що заповнюється цементним розчином. Таким чином у нас виходить кут підвалу. Арматура надійно утримуватиме блоки і виконуватиме протиусадкову функцію, в майбутньому убереже стіни від тріщин.
Для віконних та дверних перемичок зварюються невеликі арматурні каркаси. З вузьких блоків над отвором склеюється «коробочка», у яку вкладається арматурний каркас, він утримуватиме вагу блоків над віконним або дверним отвором. Коробочка заповнюється бетонним розчином високої міцності. Різання блоків легко здійснюється електроножівкою. При роботі самостійно для будівництва стін підвалу будинку з пінобетону буде потрібно приблизно три тижні.
 |  |
Крок третій – армований пояс будинку
Арматурні каркаси для залізобетонного поясу виготовляються безпосередньо на стіні. Готові каркаси мають занадто велику вагу, щоб їх піднімати в зібраному виді. Нарізані в розмір арматурні прути укладаються на дерев'яні шаблони поверх стіни. Каркаси по черзі зварюються та вирівнюються по осях та по горизонталі. У місцях перетинів та стиків каркаси додатково скріплюються зварюванням за допомогою куточків. Особливо ретельно скріплюється арматура в кутових стиках стін будинку.
 |  |  |
Циркулярною пилою з твердосплавним диском на пінобетонному блоці робляться направляючі надрізи з обох боків. Потім використовуємо електропилу, полотно якої точно йде по направляючих пропилах від циркулярки, таким чином з одного повномірного блоку отримуємо декілька вузьких «дощечок».
 |
Для виготовлення опорної проміжної стіни в підвалі у фундаментній плиті по розмітці свердляться отвори для закладки арматури. У підготовлені отвори на значну глибину забиваються вертикальні арматурні стержні, до яких підв'язується горизонтальна арматура.
Спеціальним гачком з тріскачкою в'язати арматуру дуже легко і швидко. Арматурні грати встановлюються строго по схилу і закріплюється від зміщення стягуваннями з дроту та дерев'яними клинами. До встановлених в торцях брусків, що визначають товщину стінки, попарно прибиваються дошки опалубки, захищені поліетиленовою плівкою від зіткнення з бетоном. Бетон укладається між дошками і трамбується. Плівка оберігає бетон від швидкого висихання та забезпечує гладку поверхню стіни.
У отворах до бічних сторін цвяхами прибиваються опорні бруски для опалубки перемичок. На опорних брусках встановлюються дерев'яні кружала – горизонтальна опалубка з «сороковки». Кружала з'єднуються з опорними брусками цвяховим з'єднанням через проміжний брусок. Так простіше згодом робити розпалубку. З боків кріпляться щити, що оберігають вузькі блоки обкладання від зміщення під час бетонування. Кладка з вузьких блоків-& laquo;дощечок» завершує спорудження опалубки перемичок.
 |  |
 |  |
Крок четвертий – перекриття
Для перекриття використовуватимуться соснові бруси, які заздалегідь були добре висушені та простругані. Кожен струганий брус необхідно покрити антисептиком. За допомогою блоків усі балки майбутнього перекриття піднімаються на стіну з пінобетону.
На заставні різьбові анкери з оцинкованої шпильки М20 надіваються прокладення з руберойду та антисептимовані балочні подушки. У балках навпроти шпильок свердляться крізні отвори. Насаджені на анкери балки затягуються гайками з широкою шайбою.
 |  |
У іншій частині будинку готується опалубка залізобетонного перекриття. Після укладання арматури перекриття бетонується. У залізобетонному перекритті майбутнього санвузла передбачені отвори для пропуску труб.
Подальша кладка стін будинку ведеться звичайним порядком. Кожен ряд кладки ретельно вирівнюється. Після вирівнювання увесь пил змітається дочиста. Стіни швидко ростуть вгору. Перший поверх майже закінчений. Верх стін укритий на зиму смугами руберойду.
 |  |
Крок п'ятий – дах будинку з пінобетону
У верхньому ряді кладки поверху знову влаштовується монолітний залізобетонний пояс із заставними різьбовими шпильками. Антисептимовані мауерлати укладаються на бетон з підкладкою з двох шарів руберойду. Отвори в брусах мауерлатів свердляться по місцю. Бруси насаджуються на різьбові шпильки та затягуються гайками. Далі балки перекриття піднімаються на стіни. Їх кінці необхідно додатково обробити антисептиком. На кінцях стійок каркаса випилюються шпильки. Грубі поверхні спилів легко зачищаються і вирівнюються шліфмашиною з пелюстковим диском.
 |  |
У брусах нижнього обв'язування видовбуються гнізда для стійок каркаса мезоніну. У готові гнізда нижнього обв'язування встановлюються стійки каркаса, що фіксуються вертикально тимчасовими підкосами. На встановлені стійки насаджуються бруси верхнього обв'язування з готовими гніздами.
 |  |
Бруси туго насаджуються на шипи стійок за допомогою важкого гумового молотка. Усі тимчасові кріплення зручно збирати за допомогою швидкорозжимних струбцин. Жоден помічник не зможе утримувати деталі так надійно та довго. За допомогою великих струбцин можна вирівняти каркасні стіни по вертикалі, стягуючи або розсовуючи верх протилежних стін. Збирається каркас мезоніну. На балки перекриття необхідно укласти тимчасовий ходовий настил із тонких дощок.
Стропила для даху мезоніну заздалегідь готуються до установки. Їх кінці, які залишаться видимими в майбутній будові, забарвлюються, наприклад, "Пінотексом". Далі встановлюються крокви мезоніну по місцю.
 |  |
 |  |
Середні прогони основного даху одним кінцем спираються на невеликі каркаси фронтонних стін, а іншим – на перекладини каркаса стін мезоніну. Виконується безпосередньо установка крокв мезоніну та середніх прогонів. Далі приступають до установки крокв основного даху. Для підйому крокв встановлюються кран-балки з товстих дощок, на яких монтуються мотузяні талі. Проводять монтаж кроквяних ніг.
| |  |
Потужні бруси середніх прогонів сприймають основне навантаження від снігу та покрівлі. Конькові прогони підтягуються до встановлених крокв знизу і додатково кріпляться до каркаса стіни металевим куточком. Після монтажу усіх крокв приступають до монтажу обрешетування.
Для монтажу опор навісу крильця ще раніше в ході кладки в стіни були замоноличені різьбові шипи. Опори навісу монтуються на заставних різьбових шпильках (див. рис. вище).
 |  |
Для рулонної покрівлі на крокви вкладається суцільний настил з вузьких дощок. Оскільки карнизи залишаться непідшитими, усі видимі сторони дощок заздалегідь покриваються "Пинотексом". У обшивці основного даху також застосовуються дошки, оброблені з нижнього боку. Будинок усього має п'ять дахів, які послідовно обшиваються руберойдом.
